ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2026 року
м. Київ
справа № 380/13904/24
адміністративне провадження № К/990/18187/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Соколова В.М.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Каверіним Сергієм Миколайовичем, на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 (суддя-доповідач Хобор Р.Б., судді: Бруновська Н.В., Шавель Р.М.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 01.07.2024 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 28.03.2021 по 27.09.2021 (включно);
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з 28.03.2021 по 27.09.2021 (включно).
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що під час проходження військової служби позивачу неправильно нараховувалось грошове забезпечення, у зв`язку з чим на виконання судового рішення відповідач здійснив його перерахунок та виплату заборгованості. Оскільки остаточний розрахунок при звільненні не був проведений своєчасно, позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а також визнати протиправною бездіяльність щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із затримкою виплати індексації грошового забезпечення.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 101643 гривні 69 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні починаючи з 28.03.2021 (наступний день після звільнення), проте не більш як за шість місяців, що становить 183 календарні дні (з 28.03.2021 по 27.09.2021). Водночас у цьому випадку відсутні підстави застосовувати підхід щодо критеріїв/способів зменшення суми середнього заробітку, який підлягає стягненню у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, оскільки судом до спірних правовідносин застосовано приписи чинної редакції статті 117 КЗпП України, яким законодавець обмежив виплату шістьма місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові, що відповідає застосованому Верховним Судом у постанові від 22.02.2024 у справі №560/831/23 підходу щодо обрахунку розміру середнього заробітку.
4.1. Обираючи правильний спосіб захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції зауважив, що резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє, а спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких умов суд вважав за доцільне обрати спосіб задоволення позову у вигляді стягнення на користь позивача середнього заробітку у сумі 101 643,69 грн за час затримки розрахунку при звільненні.
5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.10.2024 у справі №380/13904/24 скасовано та прийнято постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що підстави для застосування до спірних правовідносин статті 117 КЗпП України відсутні. Суд виходив із того, що позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 26.03.2021, при цьому на момент звільнення він не висловлював заперечень щодо нарахованих і виплачених сум. Лише у травні 2023 року позивач звернувся до суду з вимогами про перерахунок та виплату окремих складових грошового забезпечення. Отже, спір щодо належних при звільненні виплат виник через значний проміжок часу після звільнення, а тому у спірних правовідносинах не настали умови, передбачені частиною другою статті 117 КЗпП України, для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 25.11.2022 у справі №380/693/20.
6.1. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції констатував, що суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин указаний вище правову позицію Верховного Суду, унаслідок чого зробив неправильний висновок про право позивача на отримання компенсації за час затримки розрахунку при звільненні.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Каверін Сергій Миколайович (далі - представник позивача), покликавшись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
8. Ухвалою від 28.05.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
11. За доводами касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд апеляційної інстанції застосував положення статті 117 КЗпП України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.01.2025 у справі №380/864/24, у подібних правовідносинах.
11.1. Представник позивача наголосив, що підхід суду апеляційної інстанції щодо визначення умов, які слугують підставою для стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби, є взаємовиключним та помилковим, оскільки Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх постановах, що жодною нормою права не було обмежено строку, коли особа після виплати належних їй при звільненні сум може звернутися до роботодавця або безпосередньо до суду щодо незгоди з їхнім розміром, що, своєю чергою, в подальшому вплине на її право на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Сервисы для юристов