Постанова ВАСУ від 03.07.2014 року у справі №800/225/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2014 року м. Київ справа № 800/225/14

Вищий адміністративний суду України у складі колегії суддів:

головуючого судді Єрьоміна А.В.,

суддів Гончар Л.Я.,

Зайця В.С.,

Маслія В.І.,

Шведа Е.Ю.,

секретар судового засідання Щавінська С.В.

за участю:

позивача ОСОБА_4

представника відповідача Чейчука Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання рішення протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10 квітня 2014 року ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України, Комісія) про визнання рішення протиправним, його скасування та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що рішення ВККС України № 754/дп- 14 від 13 березня 2014 року є незаконним, необґрунтованим, таким, що порушує його права, та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не досліджено в повному обсязі обставини, зазначені в скарзі, щодо неправомірної поведінки суддів Київського районного суду міста Одеси Федулеєвої Ю.О., Коротаєвої Н.О., Войтова Г.В., а саме: не забезпечено повне, всебічне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, не направлено копію оскаржуваного рішення від 13 березня 2014 року, чим було порушено його право на гласність, відкритість розгляду його скарги та право на оскарження цього рішення.

Позивач просив:

- визнати рішення Комісії № 754/дп-14 від 13 березня 2014 року протиправним та скасувати його;

- зобов'язати Комісію вчинити дії, направлені на вирішення питання про дисциплінарну відповідальність судді Київського районного суду м.Одеси Федулеєвої Ю.О.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

У письмовому запереченні та в судовому засіданні представник відповідача, зазначив, що Комісія при прийнятті рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, жодних порушень під час розгляду скарги ОСОБА_4 не допускала, прав та інтересів позивача не порушувала. Вказав, що Комісія не вправі давати оцінку процесуальним діям суддів щодо розгляду конкретної судової справи, оскільки таким правом наділена лише апеляційна і касаційна інстанції при перегляді судових рішень. Позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін по справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.

У провадженні Київського районного суду м. Одеси (головуюча - Федулеєва Ю.О.) знаходилось кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.4 ст. 191 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від5 листопада 2013 року клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт задоволено, обвинуваченій ОСОБА_6 замінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 3 березня 2014 року в задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_4, як потерпілий, подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси про відмову обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

20 грудня 2013 року, 9 січня 2014 року та 6 лютого 2014 року ОСОБА_4 звернувся із скаргами до Комісії, в яких просив притягнути суддів Київського районного суду м. Одеси Федулеєву Ю.О., Коротаєві Н.О. та Війтова Г.В. до дисциплінарної відповідальності відповідно до статей 83-86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон) та забезпечити належний розгляд вищезазначеного кримінального провадження у розумний строк з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.