ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 400/2777/21
адміністративне провадження № К/990/25895/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2023 року, ухвалене суддею Величком А. В., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2024 року, ухвалену колегією суддів у складі Кравченка К. В., Джабурії О. В., Вербицької Н. В., у справі № 400/2777/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
У квітня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - позивач, ТОВ «МГЗ») звернулося з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, податковий орган, скаржник), в якому позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 квітня 2021 року:
- № 00000810701, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2020 року на 35922895,00 грн, а також застосовано штраф у розмірі 17961447,50 грн;
- № 00000820701, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у декларації за грудень 2020 року на суму 17304675,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що правомірно включив до рядка 16.1 декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року суму з рядка 21 декларації за попередній звітний період - листопад 2020 року (14 010 569 грн). На його думку, твердження податкового органу про відсутність підстав для такого перенесення є необґрунтованими, адже базуються на даних податкового повідомлення-рішення № 00038320007 від 17 березня 2021 року, ухваленого за результатами перевірки декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року.
Водночас станом на дату подання декларації за грудень 2020 року (19 січня 2021 року) жодного акта перевірки чи відповідного повідомлення-рішення ще не було ухвалено. Відтак не існувало жодних правових підстав для невключення до грудневої декларації суми, зазначеної в листопадовій декларації. Крім того, це податкове повідомлення-рішення було оскаржено в судовому порядку і не мало статусу узгодженого, а отже, не могло враховуватися у податковій звітності до моменту набуття ним чинності.
Позивач стверджував, що висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій із Приватним підприємством «Спецстройтехмонтаж» є безпідставними, адже позивач має в наявності всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне здійснення таких операцій.
Крім того, позивач заперечував проти доводів контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 39 178 927 грн (за грудень 2020 року) шляхом ненарахування податку на додану вартість на вартість безоплатно переданих матеріальних цінностей.
Позивач наголошував, що контракт № 1-NAP-RSI-COR/2013 від 20.02.2013, на який посилався контролюючий орган, передбачає виключно надання позивачем послуг з переробки давальницької сировини нерезиденту, а не постачання товарів. Більше того, в акті перевірки відсутні будь-які дані про те, які саме товари начебто постачалися безоплатно, їх номенклатуру, кількість чи вартість, а також не наведено жодних первинних документів чи реєстрів податкового та бухгалтерського обліку, що підтверджують факт такого постачання.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 06 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року, задовольнив позов повністю.
Суди попередніх інстанцій зазначили, що податкове повідомлення-рішення № 00038320007 від 17.03.2021, ухвалене за результатами перевірки декларації з податку на додану вартість за листопад 2020 року, було оскаржене позивачем у судовому порядку та, відповідно, не мало статусу узгодженого, а отже не могло зумовлювати жодних наслідків. Через це суди дійшли висновку, що відповідач помилково встановив завищення позивачем від`ємного значення у рядку 16 декларації за грудень 2020 року через перенесення з декларації попереднього звітного періоду (листопад 2020 року) суми, яку контролюючий орган пізніше зменшив вищевказаним податковим повідомленням-рішенням.
Окрім того, суди дійшли висновку, що господарські операції з Приватним підприємством «Спецстройтехмонтаж» є реальними, оскільки контролюючий орган не надав належних і достовірних доказів їх фіктивності чи відсутності реального характеру.
Щодо твердження контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 39 178 927 грн (за грудень 2020 року) через нібито безоплатне постачання товарів за контрактом № 1-NAP-RSI-COR/2013 від 20 лютого 2013 року з нерезидентом RS International GmbH, суди зазначили, що вказаним контрактом передбачалось виключно надання послуг переробки давальницької сировини, а відтак висновок відповідача про безоплатну передачу товарів не відповідає дійсності та є безпідставним.
Постановою від 06 червня 2023 року Верховний Суд скасував рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо неправильності тверджень контролюючого органу про завищення позивачем значення рядка 16.1 декларації з податку на додану вартість за грудень 2020 року на 14010569,00 грн. Також суд касаційної інстанції не підтримав висновок контролюючого органу про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2020 року на загальну суму 38074,00 грн через нереальність господарських операцій.
Разом із тим Верховний Суд зауважив, що судами не було чітко встановлено, в якому саме з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган відобразив завищення податкового кредиту в сумі 14048643,00 грн та в сумі 38074,00 грн. Відтак для належного з`ясування цієї обставини справу в цій частині було направлено на новий розгляд.
Крім того, Верховний Суд визнав передчасними висновки судів першої та апеляційної інстанції про безпідставність висновків акта перевірки стосовно заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на 39178927,00 грн за операціями з переробки давальницької сировини (бокситів) нерезиденту «RS International GmbH». Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили і не дослідили жодних фактичних обставин у цій частині спірних правовідносин, обмежившись лише констатацією наявності контракту між позивачем та зазначеним контрагентом від 20 лютого 2013 року №1-NAP-RSI-COR/2013, предметом якого є надання послуг з переробки давальницької сировини.
Також Верховний Суд звернув увагу, що, хоча контролюючий орган під час перевірки аналізував первинні документи, оборотно-сальдові відомості, звіти та головну книгу, ці документи не були досліджені судами та належним чином оцінені.
Помилковим Суд визнав і висновок судів попередніх інстанцій про те, що, оскільки контракт передбачав виключно надання послуг, твердження контролюючого органу про безоплатне постачання товарів є необґрунтованим.
Сервисы для юристов