ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 620/7892/21
касаційне провадження № К/990/9587/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - Управління) на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 (суддя Тихоненко ОМ.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 (головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді - Ганечко О.М., Василенко Я.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕН АРС» (далі - Товариство) до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У липні 2021 року Товариство звернулось до суду з позовом до Управління, в якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Вказує, що укладаючи договір з ФГ «ЗЕРНОСВІТ+», Товариство мало реальні наміри придбати товарно-матеріальні цінності, перелік яких деталізований у первинних документах бухгалтерського обліку, для їх подальшої реалізації з метою отримання прибутку. Також зазначає, що норми чинного законодавства не ставлять в залежність віднесення відповідних сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту від сплати контрагентом податкового зобов`язання до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту. Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов`язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов`язань до бюджету. Крім того, Товариство зазначало, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю, з урахуванням того, до контролюючому органу до перевірки були надані усі первинні бухгалтерські та інші документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Справа неодноразово розглядалась різними судовими інстанціями.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 06.08.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024, позов задовольнив повністю: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 09.04.2021 № 1343/25010700 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 7267665,00 грн. Ухвалив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь Товариства судовий збір у розмірі 22700,00 грн.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що виходячи зі специфіки та умов укладеного позивачем з ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» договору, надані позивачем документи, а саме: податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти перерахунку ціни з урахуванням якісних показників, які досліджувались контролюючим органом в ході перевірки, а також додатково подані Товариством до суду докази, а саме: договір про перевезення вантажів № 0110/20-ДЛ від 01.10.2020, укладений між ТОВ «ДОБРО ЛОГІСТИК» та позивачем, акти наданих послуг, платіжні доручення, договори складського зберігання зерна № 5-ЗБ/2020 від 14.07.2020, № 05-ЗБ/2020 від 21.07.2020, № 35-ЗБ/2020 від 15.09.2020, тарифи на послуги зернового складу, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), реєстри накладних на прийняте зерно, що підтверджують перевезення та зберігання придбаного товару, є достатнім доказом підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з придбання Товариством товарно-матеріальних цінностей у ФГ «ЗЕРНОСВІТ+», з урахуванням того, що якість товару, поставленого ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» позивачу, була перевірена акредитованими лабораторіями зернових терміналів, які підтвердили заявлену постачальником якість товару та його відповідність вимогам ДСТУ, а також зважаючи на те, що Товариством також були надані докази, які підтверджують факт подальшої реалізації придбаних ним у ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» товарно-матеріальних цінностей іншим суб`єктам господарювання. Під час перевірки контролюючим органом не встановлено, що надані під час перевірки первинні документи оформлені з порушенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а податкові накладні, які були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту, не відповідають вимогам чинного законодавства. Відповідачем також не наведено та не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій з виконання робіт меті та задачам діяльності Товариства, або що реалізація вказаних операцій не обумовлена розумними економічними причинами (цілями ділового характеру). На час здійснення господарських операцій з позивачем його контрагент - ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» мав статус юридичної особи, платника податку на додану вартість, що свідчить про наявність у нього спеціальної податкової правосуб`єктності. Використана Управлінням податкова інформація, наявна в інформаційно-аналітичних базах контролюючого органу відносно ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» та його контрагентів у ланцюгу постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності в діях позивача податкових правопорушень, про які вказує контролюючий орган. Крім того, сама по собі наявність кримінального провадження, в якому фігурує контрагент позивача а також інші юридичні особи по ланцюгу постачання, в якому не винесено вирок суду у кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними та жодним чином не впливає на предмет перевірки та її висновки щодо законності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за господарськими операціями з ФГ «ЗЕРНОСВІТ+».
Управління, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено: пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №400/987/19, щодо застосування положень пунктів 198.1,198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України; пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, оскільки Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні судові рішення Верховного Суду, де б останній надав висновки щодо застосування пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України однією із судових доктрин, виділених на сьогоднішній день національним законодавством та судовою практикою Верховного Суду, є доктрина реальності господарської операції. Суть вказаної доктрини полягає в тому, що наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.03.2025 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.09.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 02.09.2026.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
У справі, що розглядається, суди установили, що Управління провело документальну позапланову виїзну перевірку Товариства щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість № 9369504047 від 19.01.2021 від`ємного значення з податку на додану вартість, результати якої оформлені актом № 940/07/40248881 від 09.03.2021, за висновками якого Товариством були порушені вимоги пункту 44.1 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за грудень 2020 року на 7267665,00 грн.
Вказані висновки контролюючого органу ґрунтуються на тому, що стосовно ФГ «ЗЕРНОСВІТ+», яким на постачання кукурудзи були оформлені податкові та видаткові накладні для Товариства, встановлено відсутність факту (законного джерела) реального походження товару, тобто, з`ясовано документальне оформлення господарської операції за відсутності факту її реального здійснення. Зазначено, що податкові накладні та видаткові накладні, складені ФГ «ЗЕРНОСВІТ+» на користь Товариства, не відповідають змісту та обсягу проведених операцій, що передбачено вимогами до первинних документів, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у задекларованих обсягах, не опосередковувалися реальним рухом активів та не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій та не можуть за змістом пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності. Крім того, у видаткових накладних не зазначено посаду, інші дані відповідальної особи, яка отримала товар, що не дає можливість ідентифікувати дану про особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Також, у шести товарно-транспортних накладних взагалі не вказано пункти навантаження кукурудзи.
На вказаний акт перевірки Товариством були подані заперечення, за результатом розгляду яких контролюючий орган листом № 548/ж12/25-01-07-02-08 від 06.04.2021 висновки акту перевірки були залишені без змін.
На підставі висновків акту перевірки Управління прийняло податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700, яким Товариству було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2020 року на 7267665,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось Товариством в адміністративному порядку, за результатами якого ДПС України прийняла рішення від 14.06.2021 № 13234/6/99-00-06-01-05-06, яким податкове повідомлення-рішення від 09.04.2021 № 1343/25010700 залишила без змін, а скарга без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Надаючи оцінку правомірності прийняття Управлінням оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, Верховний Суд виходить із такого.
Згідно з абзацами першим, другим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Сервисы для юристов