ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 320/5086/23
адміністративне провадження № К/990/30181/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року (колегія у складі суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В.) у справі за адміністративним позовом виконавчого комітету Ірпінської міської ради до Державної аудиторської служби України, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Новий Інжиніринг" про визнання протиправним та скасування висновку,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
Виконавчий комітет Ірпінської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати висновок Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба) від 23 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-10-27-008843-а.
Позов мотивовано незгодою із зазначеним у висновку моніторингу способом усунення виявлених порушень, де відповідач вимагав здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням наслідків недійсності/нікчемності договору. Позивач зазначив, що орган державного фінансового контролю не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач на виконання цієї вимоги, що свідчить про нечіткість і невизначеність оспорюваного висновку.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 21 березня 2024 року відмовив у задоволенні позову.
Суд першої інстанції керувався тим, що відповідач на підставі статей 2, 5 та 10 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон №2939-XII) зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, визначений ним спосіб їх усунення є чітким, зрозумілим та співмірним констатованим порушенням. Відповідаючи на аргумент позивача про те, що законодавством не передбачено порядку усунення виявлених порушень процедури закупівлі після визначення переможця та укладення із ним договору про закупівлю, суд, спираючись на норми Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII "Про публічні закупівлі" (далі - Закон №922-VIII) зазначив, що предметом моніторингу є дії замовника як під час проведення закупівлі, так і під час укладання договору про закупівлю та протягом його дії.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 21 квітня 2025 року скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року та ухвалив нове судове рішення, яким позов задовольнив, визнав протиправним і скасував висновок Держаудитслужби від 23 грудня 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-10-27-008843-а.
Суд апеляційної інстанції вважав, що відповідач у висновку не конкретизував яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. Відповідач не встановив, що виявлене, на його думку, порушення є істотним та є підставою для припинення зобов`язань за договором, а також застосування наслідків для здійснення розірвання такого договору. Водночас ні Законом №922-VIII, ні іншим нормативно-правовим актом не встановлено право органів фінансового контролю вимагати вжиття таких заходів. Натомість, усунення порушень у визначений відповідачем спосіб може призвести до порушення прав та інтересів сторін укладеного договору та матиме негативні наслідки для репутації третьої особи, що є непропорційним у співвідношенні з виявленим недоліком та стверджуваним порушенням.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року.
Касаційну скаргу подано з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у межах якої скаржник зазначив про неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22 лютого 2024 року у справі №160/18075/22, від 09 лютого 2023 року у справі №520/6848/21, від 04 травня 2023 року у справі №640/17543/20, від 29 жовтня 2021 року у справі №160/9990/20, від 31 січня 2023 року у справі №260/2993/21. Скаржник доводить, що у цих судових рішеннях Верховний Суд виклав правову позицію, за якою усунення порушення шляхом розірвання договору є варіантом правомірної поведінки замовника при усуненні порушень, що спрямований на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону №922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим. Отже, у разі дотримання вимог Закону №922-VIII відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.
У розглядуваному випадку суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що учасник Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ ІНЖИНІРИНГ» (далі - ТОВ «НОВИЙ ІНЖИНІРИНГ»), якого замовник (позивач) визнав переможцем торгів та з яким уклав договір, у складі тендерної пропозиції не надав половини документів, необхідних для визначення його переможцем, зокрема й потрібних для відповідності кваліфікаційним критеріям. Водночас Держаудитслужба зазначила один із способів шляхів усунення виявленого порушення, який є чітким і зрозумілим, та є «конкретним способом усунення виявлених під час моніторингу порушень».
Скаржник також зауважив, що захід усунення виявлених порушень у вигляді припинення зобов`язань за договором, є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють зловживання і корупційні дії. Водночас має враховуватися принцип співмірності наслідків такого заходу з тим порушенням, які виявлено, та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.
Позиція інших учасників справи
У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Наведені позивачем мотиви загалом співзвучні з висновками суду апеляційної інстанції та доводами, якими було обґрунтовано позовну заяву, зокрема, щодо незаконності сформульованої органом державного фінансового контролю в зобов`язальній частині висновку вимоги.
Рух касаційної скарги
21 травня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна Держаудитслужби на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2025 року в цій справі.
Ухвалою від 23 червня 2025 року Верховний Суд залишив цю касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 04 липня 2025 року - повернув особі, яка її подала, у зв`язку з неусуненням у встановлений Судом строк недоліків касаційної скарги.
Сервисы для юристов