ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 120/13760/24
адміністративне провадження № К/990/43996/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 120/13760/24
за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року (суддя Поліщук І.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року (суддя-доповідач - Шидловський В.Б., судді: Сапальова Т.В. Капустинський М.М.)
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), у якому просив:
- визнати неправомірними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2016 року до лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січня 2008 року;
- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2016 року до лютого 2018 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексації - січня 2008 року, з урахуванням виплаченої раніше суми;
- визнати неправомірними дії НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року до грудня 2023 року з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року до грудня 2023 року із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов`язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з березня 2016 року до дня фактичної виплати індексації.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивач у період з 1 січня 2016 року до 24 жовтня 2023 року не проходив військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та не перебував із ним у трудових відносинах, у зв`язку з чим у відповідача був відсутній обов`язок щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за цей період. Крім того, суд зазначив, що пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік було зупинено дію Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII), а тому у військової частини НОМЕР_2 був відсутній обов`язок щодо нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 25 жовтня 2023 року до 31 грудня 2023 року. З огляду на наведене суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення відповідних позовних вимог, а також похідної від них вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Як на підставу оскарження судових рішень попередніх інстанцій позивач послався на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За доводами скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 листопада 2022 року у справі № 420/7118/21, від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 28 червня 2024 року у справі № 200/2319/23.
Окрім того скаржник указує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у взаємозв`язку із пунктами 40, 242 Положення «Про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Касаційна скарга, як указує скаржник, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желєзного І. В., суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е. від 28 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у цій справі за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року.
Сервисы для юристов