ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" вересня 2015 р. К/800/59143/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Ємельянової В.І.,
Олексієнка М.М., Ситникова О.Ф.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 10 липня 2014 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року по справі № 522/7927/14-а
за позовом ОСОБА_4
до Міністерства оборони України (далі - МО України),
Київського міського військового комісаріату
(далі - Київський військомат)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії МО України та Київського військомату щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби, із розрахунку грошового забезпечення без врахування грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; зобов'язати відповідачів перерахувати зазначену одноразову грошову допомогу та здійснити виплату її невиплаченої частини.
В обґрунтування позову зазначив, що на виконання пункту 2 статті 16 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) позивач отримав одноразову грошову допомогу розмірі 471882,24 грн., однак вважає, що розмір виплаченої одноразової грошової допомоги значно менший, ніж це передбачено законодавством України та просив:
визнати протиправними дії МО України та Київського військомату щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України;
зобов'язати МО України призначити йому до виплати одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності відповідно до вимог абзацу п'ятого підпункту 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 (далі - Порядок), з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення: грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
зобов'язати МО України здійснити розрахунок та перерахувати на рахунок Київського військомату суму невиплаченої йому частини одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності відповідно до вимог абзацу п'ятого підпункту 4 пункту 2 Порядку, з урахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення: грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
зобов'язати Київський військомат виплатити позивачу суму невиплаченої частини одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності відповідно до вимог абзацу п'ятого підпункту 4 пункту 2 Порядку, з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення: грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 10 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, МО України подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 проходив військову службу в Збройних Силах України на посаді начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України.
Указом Президента України від 31 травня 2010 року № 655/2010 був звільнений з військової служби в запас за віком.
Згідно висновку медико-соціальної експертної комісії його визнано інвалідом 3-ї групи, яку встановлено внаслідок захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою Київського військомату від 11 листопада 2013 року №192.
Згідно довідки фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 12 листопада 2013 року № 305/760 у 2010 році на підставі наказу Міністра оборони України від 31 травня 2010 року № 91 позивачу були виплачені грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, що підтверджено видатковим касовим ордером від 1 червня 2010 року № 299.
Одноразову грошову допомогу позивач отримав в листопаді 2013 року у Київському військоматі у розмірі 471882,24 грн., що підтверджується довідкою Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 6 листопада 2013 року № 248/3/6/1831 та довідкою Київського військомату від 11 листопада 2013 року № 192.
До складу грошового забезпечення позивача, з якого було обчислено розмір одноразової грошової допомоги, входять: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років; надбавка за виконання особливо важливих завдань; надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці; надбавка за особливі умови служби; надбавка за наукову ступінь.
Сервисы для юристов