ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 року
м. Київ
справа № 560/8374/25
адміністративне провадження № К/990/42785/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кінащук Олександра Сергіївна, на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року (суддя: Блонський В.К.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року (судді: Граб Л.С., Матохнюк Д.Б., Сторчак В.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене актом службового розслідування від 05 квітня 2024 року та затверджене командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , за результатами службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_1 , щодо обставин травми ОСОБА_1 , отриманої 04 лютого 2023 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування обставин травми ОСОБА_1 , отриманої 04 лютого 2023 року, з урахуванням усіх наданих доказів та висновків суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що рішення, оформлене актом службового розслідування від 05 квітня 2024 року, є незаконним, необґрунтованим та прийнятим за неповного з`ясування фактичних обставин. На його думку, відповідач не дотримався встановленого порядку проведення службового розслідування та не врахував докази, які мають значення для правильного вирішення питання щодо причин та обставин отримання ним травми. Позивач також указував, що під час проведення службового розслідування відповідач не вжив належних заходів для встановлення того, чи могла військова служба безпосередньо вплинути на розвиток наявних у нього захворювань або на їх перебіг, а також чи пов`язаний його фактичний стан здоров`я з проходженням військової служби у відповідний період. За його твердженнями, зі змісту акта службового розслідування неможливо встановити, що відповідач досліджував питання наявності причинного зв`язку між захворюваннями позивача та проходженням ним військової служби. Крім того, позивач зазначив, що під час службового розслідування відповідач отримав пояснення військовослужбовців, які були присутні під час отримання ним травми 04 лютого 2023 року, однак наведені ними відомості не врахував під час формування висновків службового розслідування.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження у справі підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спір не належить до юрисдикції адміністративних судів та не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Як зазначив суд першої інстанції, акт службового розслідування не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує для учасників відповідних правовідносин юридичні наслідки або самостійно впливає на обсяг їхніх прав та обов`язків.
Правова природа акта службового розслідування унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання його протиправним, а також дій щодо його складання та підписання, у зв`язку з чим такі позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Суд першої інстанції звернув увагу на те, що аналогічний правовий підхід висловлено в постановах Верховного Суду від 05 квітня 2019 року у справі № 817/3305/15, від 02 жовтня 2019 року у справі № 821/2137/15-а, від 24 листопада 2020 року у справі № 360/902/19 та від 30 березня 2021 року у справі № 420/3307/20.
Натомість суд апеляційної інстанції зазначив, що саме рішення, прийняте на підставі такого акта службового розслідування, може бути оскаржене до суду в передбаченому законом порядку. Як зауважив суд апеляційної інстанції, такий підхід узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 16 травня 2024 року у справі № 320/34767/23.
Виходячи з наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій констатували, що акт службового розслідування не може бути оскаржений до адміністративного суду та не може бути предметом спору в порядку адміністративного судочинства.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кінащук Олександра Сергіївна, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 20 травня 2025 року та постанову суду апеляційної інстанції від 18 вересня 2025 року, а справу № 560/8374/25 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що висновки, викладені в акті службового розслідування, мають для позивача безпосередні правові наслідки, оскільки унеможливлюють належне документальне оформлення обставин отримання травми під час проходження військової служби та, як наслідок, реалізацію передбачених законодавством соціальних гарантій і правового статусу, пов`язаних із таким травмуванням.
Відтак, скаржник уважає, що відмовивши у відкритті провадження у справі, суди попередніх інстанцій позбавили його можливості отримати судовий захист в межах спірних правовідносин та необґрунтовано обмежили його право на доступ до суду.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сервисы для юристов