ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 року
м. Київ
справа № 380/13688/22
адміністративне провадження № К/990/34703/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року (суддя Сподарик Н.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року (колегія у складі суддів Шинкар Т.І., Довгої А.І., Запотічного І.І.) за заявою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області, Золочівського районного суду Львівської області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заявника
У квітні 2025 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року в справі №380/13688/22, в якій заявник просив скасувати це рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Підставою перегляду заявник зазначив пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме, існування істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Зокрема, вказав, що Львівський окружний адміністративний суд, ухвалюючи рішення від 14 березня 2023 року, врахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2022 року у справі №990/4/2. Проте надалі Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 березня 2025 року в справі №320/10955/23 сформувала висновок про те, що у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених частиною другою статті 39 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-ХІІ), за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується.
На думку заявника, зазначений висновок, який Велика Палата Верховного Суду сформувала у постанові від 13 березня 2025 року в справі № 320/10955/23, є істотною для цієї справи обставиною, що не була і не могла бути відомою на час розгляду справи за позовом.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 квітня 2025 року, яку залишив без змін Восьмий апеляційний адміністративний суду постановою від 15 липня 2025 року, відмовив у відкритті провадження за заявою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року в справі №380/13688/22.
Суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, керувався тим, що наведені заявником обставини не відповідають ознакам та критеріям нововиявлених у значенні, вжитому в пункті 1 частини другої статті 361 КАС України, а тому не можуть вважатися нововиявленими обставинами. Таким чином, оскільки вказана заява не містить нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами. Суд також звернув увагу на те, що подібні наслідки щодо відмови у відкритті провадження у справі про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на стадії вирішення питання про відкриття провадження висловлені Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 04 липня 2023 року у справі №800/283/17, Верховним Судом в ухвалах від 02 червня 2023 року у справі №640/24975/21, від 06 лютого 2023 року у справі №640/17351/19.
Вимоги касаційної скарги та їх обґрунтування
У касаційній скарзі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Львівській області просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скаржник мотивував свої доводи тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми статей 361- 364 КАС України, що регулюють порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Зокрема, безпідставно не врахували, що ухвалюючи рішення від 14 квітня 2023 року у справі № 380/13688/22 суд посилався, зокрема, на постанову Великої Палати Верховного суду від 03 листопада 2022 року у справі №990/4/2, однак згодом Велика Палата Верховного Суду постановою від 13 березня 2025 року у справі №320/10955/23 сформувала висновок щодо застосування норм права у спірних правовідносинах: у разі проходження суддею військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також в інших випадках, передбачених частиною другою статті 39 Закону №2232-XII, за ним зберігається місце роботи і посада на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичного звільнення. У цей період на суддю поширюється статус військовослужбовця, визначений нормативно-правовими актами, зокрема, гарантії правового і соціального захисту військовослужбовців, а суддівська винагорода судді не виплачується. На думку скаржника, Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 29 квітня 2025 року безпідставно відмовив у відкритті провадження за заявою Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі 380/13688/22, оскільки не врахував обставини, які мають істоте значення для справи.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2025 року касаційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року у справі № 380/13688/22 залишено без руху.
Скаржнику встановлено строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до суду документу про сплату судового збору.
15 вересня 2025 року до Верховного Суду на виконання вимог ухвали від 02 вересня 2025 року Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Львівській області, надано документ про сплату судового збору.
Ухвалою від 16 жовтня 2025 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року в цій справі.
Сервисы для юристов