ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" червня 2015 р. м. Київ К/800/40629/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Октябрського районного суду м. Полтави та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду у справі
за позовом ОСОБА_3
до відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації
з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області
про стягнення грошової допомоги до 5 травня , -
В С Т А Н О В И В :
22.04.2011р. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації (Управління праці), в якому просив визнати неправомірними дії та зобов'язати відповідача виплатити йому суму недоплаченої разової допомоги до 5 травня за 2007, 2008, 2009, 2010 роки.
Постановою Октябрського районного суду м.Полтави від 24.06.2011р. в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 9.11.2012р. скасовано постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 24.06.2011р. в частині відмови в задоволенні позову за 2007-2009 роки та залишено в цій частині позовні вимоги без розгляду. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 має статус ветерана війни - учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.12.2003р. та відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551-ХІІ) має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
У лютому 2011 року позивач звернувся із заявою до Управління праці з вимогою повернути недоплачену щорічну разову допомогу в розмірі 9165,30грн. Листом №М-01/144 від 1.03.2011р. Управління праці повідомило ОСОБА_3, що він отримав вищевказану допомогу за 2007-2010 роки в розмірах, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України та Законами України.
Зокрема, в квітні місяці 2007-2010 років позивачу виплачувалась щорічна разова грошова допомога до 5 травня, а саме: в 2007 році 280грн., в 2008 році 310грн., в 2009 році 340грн., в 2010 році 380грн.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду стосовно залишенню без розгляду позовних вимог за 2007-2009 роки.
Щодо позовних вимог за 2010 рік, то суди дійшли неправильних висновків, відмовивши в їх задоволенні.
Відповідно до ст.12 Закону №3551-ХІІ (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до ст.12 Закону №3551-ХІІ, обов'язок визначення розміру щорічної разової грошової допомоги покладений на Кабінет Міністрів України у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. за №10-рп/2008 вказані положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними.
Відповідно до ст.152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Сервисы для юристов