ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа №640/21712/19
касаційне провадження № К/990/32402/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві (далі - Управління) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 (головуючий суддя - Собків Я.М., судді - Мєзєнцев Є.І., Файдюк В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронна приватна компанія Фаворит» (далі - Товариство) до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України (далі - ДПС України), про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 28.04.2022 позов задовольнив повністю.
Згідно з розпискою про отримання процесуального документа копію оскаржуваного представник Управління отримав 23.05.2022.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Управління подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26.07.2022 апеляційну скаргу Управління залишив без руху у зв`язку з недотриманням апелянтом вимог пункту 1 частини п`ятої статті296 КАС України, а ухвалою від 07.10.2022 - повернув апеляційну скаргу Управління, з огляду на неусунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом.
05.04.2023 Управління вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2022. Також, Управління порушило клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувало відсутністю належного фінансування органів ДПС.
Шостий апеляційний адміністративний суду ухвалою від 24.04.2024 апеляційну скаргу Управління залишив без руху та надав строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, шляхом направлення до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску, підтверджених належними доказами. При цьому, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що апелянтом надано суду платіжне доручення № 4182 від 02.12.2022, яке проведено банком 05.12.2022, з огляду на що Управлінню необхідно надати докази, які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту сплати судового збору (05.12.2022, про що свідчить штамп банку на платіжному дорученні № 4182 від 02.12.2022) до моменту подачі апеляційної скарги 05.04.2023.
У строк, встановлений судом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2024, Управління подало клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтувало тим, що своєчасне подання апеляційної скарги не виявилося можливим через запровадження воєнного стану на території України, загрози ракетних обстрілів, звільнення працівників, карантинні обмеження, велике навантаження та постійне відключення світла. Також, Управління наголошувало, що право на апеляційне оскарження судового рішення є складовою доступу до правосуддя. Крім того, скарждник підкреслив, що звернення до суду із клопотанням є підставою для прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.06.2024 відмовив у задоволенні клопотання Управління про поновлення строку на апеляційне оскарження. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління відмовив на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Управління подало до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Управління стверджує, що відповідачем постійно вживалися заходи із реалізації свого права на апеляційне оскарження, однак твердження, які були наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не були враховані судом апеляційної інстанції, хоча, на думку Управління, підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення були наявні. Скаржник просив застосувати норму процесуального права (частину першу статті 121 КАС України) з урахуванням висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 15.05.2020 у справі № 820/1212/17, про те, що: «… зазвичай, обставини, які стосуються фінансування суб`єкта владних повноважень, як і інші обставини, що стосуються його організаційної діяльності, не є поважними причинами, на які суб`єкт владних повноважень може посилатися як на підставу поновлення пропущеного ним процесуального строку. Разом з тим, закон не виключає можливості поновлення суб`єкту владних повноважень процесуального строку, в тому числі строку на апеляційне оскарження судового рішення, пропущеного через фінансову неспроможність сплатити судовий збір. Виключність таких випадків може бути обумовлена, зокрема розміром судового збору, який згідно із законом підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, оскільки це може впливати на тривалість процедури сплати судового збору державним казначейством».
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.09.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою, а ухвалою від 01.04.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження з 02.04.2026.
Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, з огляду на таке.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.
Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.
Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
Сервисы для юристов