ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 620/2506/25
адміністративне провадження № К/990/36652/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Коваленко Н.В., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 (суддя Падій В.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.08.2025 (колегія суддів: Парінов А.Б., Беспалов О.О., Грибан І.О.) у справі № 620/2506/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач, ГУПФУ в Чернігівській області), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ГУПФУ в Чернігівській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 , встановленого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (далі - Постанова № 1) з 01.01.2025;
- зобов`язати ГУПФУ в Чернігівській області провести позивачу з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії без застосування обмежувальних коефіцієнтів, встановлених Постановою № 1, з урахуванням виплачених сум.
На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він перебуває на обліку в ГУПФУ у Чернігівській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ). Вказує, що з 01.01.2025 відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії із застосуванням понижуючого коефіцієнта на підставі статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови №1.
2. Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 21.04.2025 позов задовольнив повністю.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05.08.2025 залишив рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 без змін.
4. Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
5. Верховний Суд ухвалою від 08.09.2025 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
6. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
7. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
8. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. Суди встановили, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ.
На виконання Постанови № 1 з 01.01.2025 ГУ ПФУ в Чернігівській області провело перерахунок пенсії позивача, за результатами якого розмір пенсії (з надбавками) склав 51488,08 грн, а з урахуванням пониження суми згідно із Постановою № 1 - 31592,01 грн.
Листом від 27.01.2025 ГУ ПФУ в Чернігівській області повідомило позивача про те, що статтею 46 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-IX) встановлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені, зокрема, до Закону № 2262-ХІІ, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. З 01.01.2025 набрала чинності Постанова № 1, пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до наведених вище нормативно-парових актів (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Вважаючи, що відповідач протиправно здійснив виплату пенсії з 01 січня 2025 року з урахуванням коефіцієнтів зменшення пенсії відповідно до пункту 1 Постанови № 1, позивач звернувся до суду з позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що положеннями статті 46 Закону № 4059-IX та Постанови № 1 запроваджено тимчасове (на 2025 рік) застосування до призначених (перерахованих) пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії, тобто вказаними положеннями законодавства фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, яке встановлено Законом № 2262-ХІІ та Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), що в свою чергу суперечить приписам статті 11 Закону № 2262-ХІІ, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб.
Сервисы для юристов