ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 580/11001/21
адміністративне провадження № К/990/24100/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року (колегія у складі суддів: Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та історія справи
14 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа №54314087 від 05 листопада 2021 року, винесену старшим державним виконавцем Уманського міського відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко Мариною Василівною. Позов мотивовано тим, що державний виконавець під час винесення оскаржуваної постанови порушив положення статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 18 січня 2022 року, яке залишив без змін Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 09 серпня 2022 року, позов задовольнив повністю, визнав протиправною та скасувати постанову про скасування процесуального документа №54314087 від 05 листопада 2021 року.
20 листопада 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він, керуючись статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), просив визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність, вчинені Відділом Державної виконавчої служби у м. Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при виконанні (невиконанні) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року у справі № 580/11001/21, яке набрало законної сили 09 серпня 2022 року.
Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 квітня 2024 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку статті 383 КАС України, в адміністративній справі №580/11001/21.
Заявник оскаржив цю ухвалу до суду апеляційної інстанції.
Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 21 травня 2024 року залишив без руху апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року та встановив скаржникові п`ятиденний строк для усунення недоліків цієї скарги шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
30 травня 2024 року від заявника на адресу апеляційного суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, у якій він просив відкрити апеляційне провадження за поданою ним скаргою. Документа про сплату судового збору ОСОБА_1 разом із цією заявою апеляційному суду не надав, навівши міркування про відсутність такого обов`язку при оскарженні ухвали суду, постановленої за результатами розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення
Ухвалою від 04 червня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року особі, яка її подала.
Суд апеляційної інстанції керувався тим, що не залежно від того, яку заяву, скаргу чи питання було вирішено судом першої інстанції (заяву в порядку контролю за виконанням рішення, про призначення експертизи, закриття провадження, залишення позову без розгляду, заміни сторони, чи інші заяви, за подання яких судовий збір не справляється), ухвала за результатами розгляду цієї заяви, скарги чи питання (про закриття провадження, залишення позову без розгляду, заміти сторони тощо) оскаржується шляхом подання апеляційної (касаційної) скарги зі сплатою судового збору у загальному порядку, за відсутності в особи відповідних пільг. Норми чинного законодавства питання сплати судового збору за подання скарги на судову ухвалу не ставлять у залежність від процесуального питання, яке вирішене такою ухвалою.
Апеляційний суд також зазначив, що не заперечує того, що Закон не визначає підстав для сплати судового збору за подання заяви в порядку контролю за виконанням судового рішення, обов`язок же сплати судового збору за подання апеляційної скарги встановлений абзацом третім частини першої статті 3 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), а розмір такого збору чітко визначений підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 названого Закону.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року та передати справу до цього ж суду для продовження розгляду.
На переконання скаржника, вимога про сплату судового збору за подання скарги стягувачем у процесі судового контролю за виконанням судового рішення є незаконною, несправедливою, покладає на нього надмірний фінансовий тягар і перешкоджає в доступі до правосуддя, гарантованому статтею 55 Конституції України. Водночас вимога суду сплатити судовий збір на цій стадії як і розмір ставки судового збору суперечать завданням адміністративного судочинства, відповідно до якого на адміністративні суди покладається обов`язок з захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Позиція інших учасників справи
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
За правилами частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Сервисы для юристов