ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 440/5049/24
адміністративне провадження № К/990/7221/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк»
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року (суддя Канигіна Т.С.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2026 року (судді: Жигилій С.П., Макаренко Я.М., Перцова Т.С.)
у адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «Торговий дім «Маяк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк»
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Дочірнє підприємство «Торговий дім «Маяк» Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Маяк» (далі також - ДП «ТД «Маяк» ТОВ «Агрофірма «Маяк», Позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі також - ГУ ДПС, Відповідач), у якому просило: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13 липня 2023 року №00062700705 ГУ ДПС, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон Про РРО) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8 856,74 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач покликався на те, що у Відповідача були відсутні правові підстави для призначення фактичної перевірки, видання наказу про її проведення та відповідно її проведення на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Зазначав, що складання посадовими особами контролюючого органу акта фактичної перевірки із відображенням у ньому лише висновку щодо невидачі належним чином оформленого розрахункового документу є недостатнім, оскільки Відповідачем мали бути зібрані та зафіксовані всі необхідні докази на підтвердження таких обставин, у тому числі шляхом фіксування місця правопорушення (здійснення господарської діяльності), проведення контрольної закупки, фото- або відеозасобами, детального опису порушення та ідентифікуючих даних алкогольних напоїв.
1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 30 травня 2025 року адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 00062700705 від 13 липня 2023 року в частині 157,50 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з наступного:
- фактичну перевірку Позивача проведено на підставі підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства;
- у направленнях на перевірку містяться підписи директора Позивача про пред`явлення посвідчення та направлення на проведення перевірки, а також вручення наказу від 8 травня 2023 року № 1194П;
- Позивач стверджуючи, що алкогольні напої щодо яких в розрахункових документах було встановлено відсутність марок акцизного податку (цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої), були зі старими акцизними марками, введеними в обіг з 1 липня 2015 року (без штрихових кодів), водночас відповідного факту суду не довів;
- контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки мав правову можливість використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки наявності (відсутності) цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої, інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій, проведених Позивачем у відповідний перевіряємий період;
- застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 150 відсотків вартості товарів проданих з порушенням відповідно до висновків акта фактичної перевірки від 19 травня 2023 року №5398/16/31/РРО/37301974 зумовлено тим, що перший випадок порушення Позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону Про РРО виявлено податковим органом під час фактичної перевірки за результатами якої складено акт від 18 травня 2023 року № 5330/16/31/РРО/37301974, фінансова санкція по якому застосована згідно з податковим повідомленням-рішенням № 00062710705 від 13 липня 2023 року у розмірі 100 %;
- суд погоджується з доводами Позивача, що загальна сума чеків складає 5799,49 грн, що не відповідає сумі 5904,49 грн, яка вказана у розрахунку штрафних санкцій.
Сервисы для юристов