ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 280/2977/25
адміністративне провадження № К/990/6918/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддя-доповідач Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2026 року (судді: Юрко І.В., Сафронова С.В., Ясенова Т.І.)
у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі Позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі Відповідач, ГУ ДПС), у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
- від 25 червня 2024 року №0537422-2409-0827-UA23060070000082704, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2023 рік на загальну суму 446,22 грн;
- від 4 лютого 2025 року №0226530-2411-0829-UA23060070000082704, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2024 рік на загальну суму 472,86 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач покликалась на те, що оскільки площа належної їй квартири не перевищує 120 кв.м., то відповідно до Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), затверджене рішенням Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року №5 (далі - Положення про податок на майно) для відповідного об`єкту нерухомості встановлена нульова ставка податку.
1.2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 26 травня 2025 року позовні вимоги задовольнив: визнав протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС від 25 червня 2024 року №0537422-2409-0827-UA23060070000082704 та від 4 лютого 2025 року №0226530-2411-0829-UA23060070000082704; стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Роблячи висновок про невідповідність податкових повідомлень-рішень вимогам чинного законодавства, суд першої інстанції виходив з того, в розумінні положень підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України Запорізькій міській раді делеговано право встановлювати ставки податку для об`єктів житлової нерухомості. А отже оскільки відповідно до Положення про податок на майно квартири, що знаходяться у місті Запоріжжя та перебувають у власності фізичних осіб загальною площею до 120 кв.м, у тому числі і квартира Позивача площею 66,66 кв.м., підлягає оподаткуванню за ставкою у розмірі 0 (нуль) відсотків, то підстави для визначення грошового (податкового) зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо таких об`єктів нерухомості у 2023 році та у 2024 році відсутні.
Водночас суд першої інстанції звернув увагу на те, що чинність та обов`язковість застосування Положення про податок на майно підтверджена Відповідачем шляхом розміщення на офіційному сайту ДПС України зведеної інформації щодо об`єктів оподаткування та ставок податку на нерухоме майно та Калькулятора обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з фізичних осіб.
Також суд першої інстанції відхилив посилання Відповідача на лист Державної регуляторної служби України від 11 серпня 2021 року за вих.№5849/0/20-21, оскільки: лист є лише доказом листування між конкретними особами; у листі висвітлюється власна позиція Державної регуляторної служби України; суд не може у межах даної справи перевірити правомірність прийняття Положення про податок на майно, оскільки це не є предметом спору у даній справі. При цьому зазначив, що Відповідачем не надано до суду доказів того, що Положення про податок на майно не було чинним на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та протягом зазначених у них податкових періодів.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про неспівмірність зі складністю адміністративної справи та часом витраченим на надання правничої допомоги заявлених Позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн та зменшуючи їх до 3000,00 грн.
Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 28 січня 2026 року задовольнив касаційну скаргу ГУ ДПС: скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року; у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції апеляційний суд виходив з наступного:
- ПК України не передбачено зменшення розміру бази оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних осіб, визначеної кодексом;
Сервисы для юристов