ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 240/13831/21
касаційне провадження № К/990/15334/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області
на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року (головуючий суддя - Токарева М.С.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ватаманюк Р.В.; судді: Сапальова Т.В., Капустинський М.М.)
у справі № 240/13831/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вендіно-Захід»
до Головного управління ДПС у Житомирській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У липні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендіно-Захід» (далі - ТОВ «Вендіно-Захід», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило:
визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2021 року № 00059690701, яким нараховано штрафні санкції на суму 24 972,70 грн за платежем податок на додану вартість;
зменшити розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за податковим повідомленням-рішенням від 15 червня 2021 року № 00059690701 на суму 22 058,40 грн та встановити остаточний залишок розміру штрафної (фінансової) санкції (штрафу) у сумі 2 914,30 грн;
визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2021 року № 00059670701, яким збільшено податок на прибуток приватних підприємств в сумі 432 729,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 43 273,00 грн;
зменшити розмір нарахованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 443 168,00 грн та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 44 116,80 грн, встановити остаточний залишок розміру донарахованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 15 961,00 грн та нарахованих штрафних санкцій в сумі 1 596,20 грн, усього визначеного грошового зобов`язання на суму 17 557,20 грн за податковим повідомленням-рішенням від 15 червня 2021 року № 00059670701;
визнати протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2021 року № 00059680701, яким збільшено податок на додану вартість у сумі 457 129,00 грн та нараховано штрафні санкції у розмірі 45 713,00 грн;
зменшити розмір донарахованого податку на додану вартість у сумі 397 052,46 грн та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 39 705,25 грн та встановити остаточний залишок розміру нарахованого податку на додану вартість у сумі 35 676,54 грн та нарахованих штрафних санкцій на суму 3 567,75 грн;
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 червня 2021 року № 00059700701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 49 784,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, платник зазначив, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, є помилковими та не відповідають фактичним обставинам його діяльності. Позивач вказував, що орендовані у Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» (далі - ТОВ «Нестле Україна») кавові автомати використовувалися у межах господарської діяльності, яка включала не лише їх передачу в суборенду, а й надання послуг із розвитку мережі реалізації продукції та продаж інгредієнтів. При цьому дохід формувався комплексно, а не виключно за рахунок суборенди. На думку позивача, витрати на оренду обладнання правомірно віднесені до складу витрат, оскільки пов`язані з отриманням доходу, а відсутність значного доходу від суборенди не свідчить про відсутність господарської діяльності.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 05 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року, позов задовольнив частково.
Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 15 червня 2021 року № 00059690701, № 00059670701, № 00059680701, № 00059700701.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що господарські операції позивача з використання орендованих у ТОВ «Нестле Україна» кавових автоматів здійснювалися в межах його господарської діяльності, були реальними та спрямованими на отримання доходу, який формувався у сукупності від надання послуг і реалізації супутніх товарів. Суди зазначили, що відсутність або незначний дохід від окремих операцій, зокрема суборенди, не свідчить про їх негосподарський характер, а відтак підстави для невизнання витрат та застосування положень пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відсутні. Водночас суди дійшли висновку, що вимоги позивача в частині визначення судом остаточного розміру грошових зобов`язань та штрафних санкцій не підлягають задоволенню, оскільки такі повноваження належать до компетенції контролюючого органу.
Сервисы для юристов