ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" лютого 2016 р. м. Київ К/800/49641/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді – Васильченко Н.В.,
суддів: Калашнікової О. В., Леонтович К.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду касаційну скаргу приватного акціонерного товариства імені Шевченка на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі №823/3617/14 за позовом прокурора Черкаського району до Черкаської районної державної адміністрації, третя особа приватне акціонерне товариство імені Шевченка про визнання незаконним та скасування розпорядження, -
в с т а н о в и л а :
У листопаді 2014 року прокурор Черкаського району Черкаської області звернувся до суду з позовом до Черкаської районної державної адміністрації, третя особа приватне акціонерне товариство імені Шевченка, в якому просив: визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 18 липня 1996 року №320 “Про затвердження матеріалів справи по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею”; визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 18 липня 1996 року серії ЧР №17-19, виданий Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне розпорядження, яким затверджені матеріали справи по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки на момент його прийняття передача земель водного фонду у постійне користування не передбачалась.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовної вимоги щодо визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 18 липня 1996 року серії ЧР №17-19, виданого Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім. Шевченка.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року позовні вимоги задоволені. Визнане незаконним та скасоване розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 18 липня 1996 року №320 “Про затвердження матеріалів справи по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею”.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року рішення суду першої інстанції скасоване в частині прийняття визнання відповідачем адміністративного позову. Прийняте в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні заяви Черкаської районної державної адміністрації про визнання адміністративного позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишена без змін.
Не погоджуючись з ухваленими по справі судовими рішеннями, приватне акціонерне товариство імені Шевченка звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області від 18 липня 1996 року №320 затверджені матеріали справи по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею Черкаському колективному сільськогосподарському рибопромисловому підприємству ім.Шевченка загальною площею 710,21 га, в тому числі: в адмінмежах Червонослобідської сільської Ради народних депутатів – 233,22 га; в адмінмежах Лесківської сільської Ради народних депутатів – 475,29 га; в адмінмежах Сагунівської сільської Ради народних депутатів – 1,09 га; в адмінмежах Свидівоцької сільської Ради народних депутатів – 0,51 га.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що спірне розпорядження прийняте всупереч вимогам ст. 79 Земельного кодексу України, згідно якої землі водного фонду, що є в користуванні водогосподарських підприємств і організацій, можуть надаватися за рішенням районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів у тимчасове користування для сінокосіння і риборозведення.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що судом першої інстанції було неправомірно прийняте визнання відповідачем адміністративного позову як таке, що не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, оскільки при вирішенні зазначеного питання судом не взято до уваги те, що приватне акціонерне товариство імені Шевченка є третьою особою в справі, права та інтереси якої цим можуть бути порушені, і не вжив жодних заходів для з’ясування цього питання.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанції виходячи із наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, та про що зазначали суди в ухвалених рішеннях, на момент звернення до суду із позовом, спірне розпорядження голови Черкаської районної державної адміністрації від 18 липня 1996 року №320 “Про затвердження матеріалів справи по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею” було виконане. Вказана обставина сторонами не заперечується.
Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб’єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв’язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Розпорядження, прийняте головою Черкаської районної державної адміністрації (як суб’єктом владних повноважень), про затвердження матеріалів справи по встановленню зовнішніх меж землекористування для підготовки та видачі державного акту на право постійного користування землею, є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.
Ураховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо затвердження меж землекористування, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб’єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов’язані з реалізацією певних суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не підлягає задоволенню.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка відображена в постанові від 6 жовтня 2015 року по справі №21-1306а15.
З огляду на наведене, ухвалені по справі судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Колегія судів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення, що призвело до ухвалення незаконних рішень.
Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства імені Шевченка задовольнити частково.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року у справі №823/3617/14 скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову прокурора Черкаського району Черкаської області відмовити повністю.
Постанова набирає законної через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.
Судді:
Сервисы для юристов