ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 лютого 2016 року м. Київ справа № 800/309/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Амєліна С.Є. - головуючого,
Білуги С.В.,
Ємельянової В.І.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
секретар судового засідання Іванова Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Президента України, третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації про визнання протиправними, скасування Указів виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України «Про звільнення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації» від 17 травня 2014 року № 478, «Про призначення Голови та членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації» від 17 травня 2014 року № 479 та поновлення на посаді,
в с т а н о в и л а :
У травні 2014 року ОСОБА_6 звернувся в суд з зазначеним адміністративним позовом і в його обґрунтування посилався на неправомірне звільнення з посади члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації у зв'язку з відсутністю підстав для дострокового припинення повноважень, визначених статтею 20 Закону України «Про телекомунікації» та статтею 30 Закону України «Про державну службу».
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про телекомунікації» Голова та члени комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу. Цей Закон не містить вимог щодо обов'язкового обґрунтування в Указі Президента України підстав припинення повноважень членів Комісії, так само як і підстав призначення на посади. Між сторонами були встановлені відносини публічної служби, а не трудові, тому для їх врегулювання застосовуються норми спеціального законодавства й відсутні підстави для застосування норм трудового законодавства; виконуючий обов'язки Президента України не видавав розпорядження про звільнення позивача з роботи і відповідний запис до трудової книжки не вносив, а тому й не допускав порушень вимог статті 40 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2014 року залучено Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації в якості третьої особи без самосійних вимог.
Третя особа підтримала доводи представника відповідача.
Заслухавши пояснення сторін, третьої особи та дослідивши письмові докази, надані сторонами та третьою особою, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про телекомунікації» комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, як колегіальний орган утворюється у складі Голови Комісії та шести членів Комісії. Голова та члени Комісії призначаються на посади та звільняються з посад Президентом України шляхом видання відповідного указу.
Указом Президента України від 16 грудня 2011 року № 1143/2011 ОСОБА_6 призначено членом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Термін повноважень Голови та члена національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, становить шість років (частина друга статті 20 Закону України «Про телекомунікації»).
До сплину встановленого законом терміну Указом виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України від 17 травня 2014 року № 478/2014 ОСОБА_6 звільнено з посади члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.
Наказом Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 20 травня 2014 року №108/к відповідно до Указу виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України від 17 травня 2014 року № 478/2014 визначено 20 травня 2014 року датою припинення роботи ОСОБА_6 на посаді члена Комісії.
Згідно частини п'ятої статті 20 Закону України «Про телекомунікації» Голова та члени національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, є державними службовцями.
Відповідно на ОСОБА_6 як державного службовця поширюються підстави припинення державної служби, встановлені як частиною четвертою статті 20 Закону України «Про телекомунікації» (у разі подання заяви про відставку, неможливості виконання обов'язків за станом здоров'я, припинення громадянства України, грубого порушення службових обов'язків, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у скоєнні злочину), так і статтею 30 Закону України «Про державну службу», а також загальні підстави, передбачені Кодексом законів про працю України.
На момент прийняття Указу № 478/2014 Головою Комісії не подавалась пропозиція Президенту України щодо звільнення позивача з посади із зазначенням конкретних підстав, передбачених частиною четвертою статті 20 Закону України «Про телекомунікації» та статтею 30 Закону України «Про державну службу».
В оскаржуваному Указі виконуючого обов'язки Президента України, Голови Верховної Ради України від 17 травня 2014 року № 478/2014 також не зазначені і не мотивовані підстави звільнення позивача з посади, передбачені статтею 20 Закону України «Про телекомунікації», статтею 30 Закону України «Про державну службу» чи Кодексом законів про працю України, а отже Указ в частині звільнення ОСОБА_6 не можна визнати законним.
Сервисы для юристов