ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 520/25255/25
адміністративне провадження № К/990/7349/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 520/25255/25
за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", про визнання протиправним та скасування розпорядження, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2026 (головуючий суддя Перцова Т. С., судді Макаренко Я. М., Жигилій С. П.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Комісія, відповідач), у якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження НКРЕКП від 22.07.2025 № 116-р «Про усунення порушень ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» у частині положень щодо зобов`язання ПРАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» у термін до 01.09.2025 ініціювати розірвання договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги та договорів про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом, які є додатками до зазначених договорів про постачання, з ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Харківський окружний адміністративний суд ухвалою від 04.11.2025 закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб`єктів владних повноважень.
Суд установив, що позовні вимоги фактично стосуються розірвання договору про постачання електричної енергії, який за своєю суттю є цивільно-правовим. Насправді, між ОСОБА_1 та відповідачем жодних правовідносин, а тим більше публічно-правових на момент судового розгляду не виникло. Оскаржуваним розпорядженням породжено публічно-правові відносини між відповідачем та третьою особою.
З огляду на суб`єктний склад сторін у цій справі та предмет спору, пов`язаний із захистом права цивільного, суд першої інстанції виснував про те, що спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства відповідно до правил, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.01.2026 скасував ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, а справу направив для продовження розгляду до Харківського окружного адміністративного суду.
Перевіряючи висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, апеляційний суд врахував висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 19.03.2019 у справі № 826/16994/15, відповідно до якого рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями та є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій. Ці рішення можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу НКРЕКП та його місце у сфері енергетики та комунальних послуг дозволяє зробити висновок, що відповідач у цих відносинах є суб`єктом публічного права, створений з метою державного регулювання, моніторингу та контролю у сферах енергетики та комунальних послуг, тобто наділений владними управлінськими функціями, а тому є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.
Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір за участю органу державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, який в межах своїх повноважень реалізує владні управлінські функції, обумовлює виникнення правовідносин, що мають публічно-правовий характер, а тому цей спір належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що саме факт видання НКРЕКП за наслідками перевірки суб`єкта господарювання обов`язкового до виконання цим суб`єктом розпорядження, що містить імперативну вимогу до ліцензіата - ініціювати розірвання укладених із позивачкою договорів, і є підставою звернення до суду, а його метою - перевірка судом законності прийняття НКРЕКП індивідуального акта - розпорядження - у межах здійснення Комісією своїх повноважень, як державного регулятора у сфері енергетики.
За висновком апеляційного суду, спір у цій справі спір виник не з приводу виконання чи тлумачення цивільно-правових зобов`язань, а у зв`язку з реалізацією НКРЕКП владних управлінських функцій, що призвело до можливого порушення прав позивачки шляхом прийняття індивідуального акта, обов`язкового до виконання, яким Регулятор намагався вплинути на приватноправові відносини та фактично детермінувати їх припинення.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про наявність приватноправового спору та необхідність його розгляду за правилами цивільного судочинства, оскільки предметом судового контролю у цій справі є законність індивідуального рішення суб`єкта владних повноважень, що зумовлює публічно-правовий характер спірних правовідносин і, відповідно, їх належність до юрисдикції адміністративних судів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Сервисы для юристов