ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 140/7989/24
адміністративне провадження № К/990/24797/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року (суддя Сорока Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року (головуючий суддя Гуляк В.В., судді: Ільчишин Н.В., Нос С.П.) у справі №140/7989/24 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Волинської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості №UA205100/2024/000027/1 від 18 червня 2024 року; визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2024/000080 від 18 червня 2024 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно відмовив декларанту у визнанні заявленої митної вартості товару та митному оформленні транспортного засобу марки MAN, модель TGE, VIN номер НОМЕР_1 , 1 рік реєстрації 2019, двигун: дизель 1968 куб/см. Зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи, тому у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості автомобіля. Вказує, що відсутність у поданих документах усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та наявність в цих документах розбіжностей є надуманою відповідачем обставиною, яка не могла бути підставою для витребування додаткових документів.
Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 23 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що надані позивачем митному органу документи не містили достатніх даних для визначення заявленої митної вартості, а тому митним органом обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару.
Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій послався на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Зокрема, позивач вказав, що судами неправильно застосовано норми матеріального права, а саме частину другу статті 53 МК України за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми у подібних правовідносинах. При цьому зазначає про застосування апеляційним судом в оскаржуваному судовому рішенні норм матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №420/1709/19, від 05 серпня 2022 року у справі №160/8370/18, від 27 червня 2019 року у справі №826/9719/16, від 10 листопада 2020 року у справі №280/1853/19, від 08 лютого 2022 року у справі №815/5274/16, від 05 грудня 2024 року у справі №380/19286/23, від 27 лютого 2025 року у справі №300/784/24.
Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, позивач пояснив, що в рішенні про коригування митної вартості, митний орган протиправно зазначив, що декларантом під час митного оформлення не врахована сума комісійних витрат за прострочення платежу, яка передбачена п.4.3 контракту, оскільки, матеріали справи не містять жодних доказів наявності будь-яких вимог продавця та покупця щодо сплати таких штрафних санкцій. Відсутні також документи, які б підтверджували фактичну сплату декларантом відповідних сум. Крім того, матеріалами справи не підтверджено участі будь-яких третіх осіб у здійсненні зовнішньоекономічної операції, а відтак відсутні підстави вважати зазначені у п.4.3 контракту платежі «комісійними» у розумінні складових митної вартості, визначених ст. 58 МК України.
Також позивач наполягає на протиправності доводів відповідача щодо неналежності платіжної інструкції №12JBKLO5 від 15 травня 2024 року, яка підтверджує фактичний переказ коштів на рахунок продавця. Пояснює, що оплату за придбаний товар позивач здійснив із застосуванням засобів міжнародної електронної платіжної системи SWIFT. На підтвердження оплати позивач під час митного оформлення подав SWIFT-повідомлення №12 від 15 травня 2024 року, а платіжна інструкція №12JBKLO5 від 15 травня 2024 року була як додатковий доказ оплати за товар. У подані платіжній інструкції в іноземній валюті вказано компанію, розрахунковий рахунок, що повністю відповідає реквізитам, зазначеним як в договорі купівлі-продажу автомобіля, так і в рахунку-фактурі. Однак, суди взагалі не дослідили цей доказ та не врахували при прийнятті рішення.
Стверджує, що посилання відповідача на порушення позивачем п.2.2 договору від 06 травня 2024 року (оплата вартості товару покупцем продавцю здійснюється в безготівковому порядку протягом одного дня з моменту підписання договору, згідно рахунку, виставленого продавцем), яке полягало у проведенні оплати за товар з порушенням строку, не може бути підставою для коригування митної вартості, оскільки не впливає на вартість транспортного засобу.
Скаржник зазначив, що митний орган не запропонував декларанту подати конкретні документи для усунення розбіжностей, які на думку митниці були присутні, а навів повний перелік документів, який визначений ст. 53 МК України. Позивач наполягає на тому, що до митного оформлення подані документи в необхідному обсязі, які містили достатню інформацію для визнання заявленої митної вартості.
Ухвалою від 30 липня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.
Між "AS RECIPE PLUS" (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу автомобіля №1/11 від 06 травня 2024 року, відповідно до пункту 2 якого сторони погоджуються, що автомобіль продається за погодженою сторонами ціною 5000 Євро. Оплата вартості покупки покупцем продавцю в безготівковому порядку, протягом 1 (одного) дня з моменту підписання договору, згідно рахунку, виставленого продавцем.
На виконання умов договору, ФОП ОСОБА_2 придбав транспортний засіб, марки MAN, модель TGE, VIN номер НОМЕР_1 , 1 рік реєстрації 2019, двигун: дизель 1968 куб/см.
ФОП ОСОБА_1 оплатив товар, згідно платіжної інструкції №12JBKLO5 від 15.05.2024 в сумі 5000,00 Євро.
18 червня 2024 року з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, ТОВ "ВМК-Україна", подав до Волинської митниці митну декларацію №24UA205100005348U8 на товар: "Автомобіль вантажний марка - MAN, модель - TGE, ізотермічний фургон-рефрижератор, номер кузова (VIN номер) - НОМЕР_1 , бувший у використанні, тип двигуна: дизельний, маркування двигуна n/v, робочий об`єм двигуна - 1968 куб/см, маса спорядженого - 2226 кг, повна маса - 3500 кг, потужність - 103 кВт, календарний рік виготовлення - 01 січня 2019 року, модельний рік виготовлення 2019, місць - 3. Призначений для перевезення вантажів, встановлено холодильне обладнання (рефрижератор). Містить елементи корозії та пошкодження лако-фарбового покриття."
Сервисы для юристов