ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 липня 2015 року м. Київ К/800/56581/14
Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Костенка М.І., Приходько І.В.,
за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,
представника позивача Коцупатрого О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2014 року
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року
у справі № 810/2563/14
за позовом державного сільськогосподарського підприємства «Головний селекційний центр України» (далі - позивач, ДСП «ГСЦУ»)
до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач, Переяслав-Хмельницька ОДПІ)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ДСП «ГСЦУ» звернулось у квітні 2014 року до суду з позовом до Переяслав-Хмельницької ОДПІ про визнання протиправними дій щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік та про зобов'язання прийняти податкову декларацію позивача з податкового розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 року, позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати у повному обсязі рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вважає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.02.2014 року на виконання вимог ст. 308 Податкового кодексу України (далі - ПК України) позивачем подано до податкового органу податкову декларацію з розрахунком фіксованого сільськогосподарського податку за 2014 рік, що підтверджується квитанцією від 13.02.2014 року № 2.
26.02.2014 року на адресу позивача надійшов лист відповідача від 25.02.2014 року № 308/10/17-18-00-10/2 з відмовою у прийнятті вказаної декларації з підстав, що вона заповнена не в повному обсязі (не подано розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва).
04.03.2014 року підприємство повторно подало до податкового органу декларацію з розрахунком фіксованого сільськогосподарського податку (з урахуванням зауважень відповідача), що підтверджується квитанцією від 04.03.2014 року № 2.
18.03.2014 року позивач отримав лист відповідача від 11.03.2014 року № 496/10/17-18-00-10 з відмовою у прийнятті потворної вказаної декларації з підстав, що підприємством порушено передбачений ст. 308 ПК України термін підтвердження статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що у зв'язку з недотримання податковим органом встановленого законодавством п'ятиденного терміну для винесення рішення про відмову у прийнятті декларації та надсилання такого рішення платнику, позивач фактично був позбавлений права у встановлений ст. 308 ПК України строк (до 20 лютого поточного року) усунути недоліки декларації і подати її повторно.
Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, беручи до уваги наступне.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 13.02.2014 року позивач подав до податкового органу декларацію з розрахунком фіксованого сільськогосподарського податку, у встановлений ст. 308 ПК України для такого подання строк.
Станом на 20.02.2014 року позивач від податкового органу не отримав відмови у прийнятті вказаної декларації.
Сервисы для юристов