ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2026 року
м. Київ
справа №620/4201/25
адміністративне провадження № К/990/51054/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу №620/4201/25
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 (суддя Клопот С. Л.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025 (головуючий суддя Коротких А. Ю., судді Сорочко Є. О., Чаку Є. В.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до суду з позовом до Міністерства у справах ветеранів України (далі - Мінветеранів, відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства у справах ветеранів України, яка полягає у нерозгляді заяви ОСОБА_1 від 25.12.2024 про встановлення факту безпосередньої участі її сина, ОСОБА_2 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;
- зобов`язати Міністерство у справах ветеранів України належним чином розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.12.2024 та встановити факт безпосередньої участі її сина, ОСОБА_2 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що нерозгляд по суті заяви про встановлення факту безпосередньої участі її сина, ОСОБА_2 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, є протиправною бездіяльністю та порушує її права і соціальні гарантії.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 05.05.2025, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що згідно з документами, доданими до заяви позивачки, ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 під час виконання службових обов`язків, перебуваючи на посаді охоронника команди воєнізованої охорони батальйону Управління поліції охорони в Чернігівської області.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, зокрема, сім`ї працівників установ, організацій, які залучалися до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час здійснення заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення заходів.
Суди погодились з твердженням відповідача про те, що позивачка звернулась із заявою про встановлення факту безпосередньої участі її сина, ОСОБА_2 , у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, саме як член сім`ї загиблого на підставі пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
При цьому відповідно до Положення про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», затвердженого наказом Міністерства у справах ветеранів України від 16.08.2023 № 199 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.09.2023 за № 1626/40682 (далі - Положення про міжвідомчу комісію), основним завданням міжвідомчої комісії є прийняття рішень про встановлення (відмову у встановленні) факту безпосередньої участі у заходах для:
1) осіб з інвалідністю, зазначених у пункті 16 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
2) членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином суди виснували, що питання встановлення факту безпосередньої участі у заходах для членів сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону, не належить до повноважень міжвідомчої комісії, відтак відповідач правомірно повернув подані документи заявниці.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2025, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Сервисы для юристов