Постанова ВАСУ від 01.06.2026 року у справі №120/9381/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року

м. Київ

справа №120/9381/25

адміністративне провадження № К/990/19279/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: Драчук Т. О., Полотнянка Ю. П., Смілянця Е. С.) від 12 березня 2026 року у справі № 120/9381/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити ді,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення, у тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані дні відпусток та інших належних виплат) за період з 30 січня 2020 року по 15 травня 2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме, 01 січня 2020 року у розмірі 2102 грн, 01 січня 2021 року у розмірі 2270 грн) за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату йому грошового забезпечення, у тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані дні відпусток та інших належних виплат) за період з 30 січня 2020 року по 15 травня 2021 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (а саме, 01 січня 2020 року у розмірі 2102 грн, 01 січня 2021 року у розмірі 2270 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум за кодом економічної класифікації видатків 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців».

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсацій за невикористані дні відпусток та інших належних виплат) за період з 30 січня 2020 року по 14 травня 2021 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 за період з 30 січня 2020 року по 14 травня 2021 року грошового забезпечення, у тому числі одноразових видів грошового забезпечення та компенсаційних виплат (підйомна допомога, грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, компенсація за невикористані дні відпусток та інші належні виплати), виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору. Скаржнику надано п`ятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2026 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2026 року у задоволенні заяви про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

24 лютого 2026 року відповідач повторно подав апеляційну скаргу.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295 (дотримання строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції) та 296 КАС України (в частині сплати судового збору в повному обсязі).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було надіслано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник зазначав про те, що вперше звернувся до суду з апеляційною скаргою в межах встановленого строку, однак її було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору. Повторну апеляційну скаргу було подано невідкладно після надходження коштів (протягом тридцяти днів з моменту повернення первинної апеляційної скарги). Також скаржником було надано копію платіжної інструкції від 10 березня 2026 року № 4260 про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.

Так, суд апеляційної інстанції зауважив, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. Своєю чергою, дотримання вимог КАС України щодо належного оформлення апеляційних скарг залежить виключно від особи, яка подає апеляційну скаргу. До того ж, право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.

Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.