Постанова ВАСУ від 01.05.2026 року у справі №420/16340/25

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2026 року

м. Київ

справа № 420/16340/25

адміністративне провадження № К/990/36719/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желєзного І. В.,

суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року (суддя Скупінська О. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року (судді: Лук`янчук О. В., Бітов А. І., Ступакова І. Г.) у справі № 420/16340/25 за позовом ОСОБА_1 до військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до військової академії (м. Одеса), у якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення та виплати йому сум грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, а також суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та інших належних виплат, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язати військову академію (м. Одеса) здійснити йому перерахунок та виплату грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та всіх інших виплат, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний календарний рік, а саме 2020-2023 роки, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2025 року: позовну заяву ОСОБА_1 до військової академії (м. Одеса) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дій залишено без руху; установлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

3. Одеський окружного адміністративного суду ухвалою від 13 червня 2025 року: відмовив у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку на звернення до суду від 09 червня 2025 року (вхід. № ЕС/57718/25); позовну заяву в частині позовних вимог ОСОБА_1 про:

- визнання протиправними дії військової академії (м. Одеса) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 сум грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також суми грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та інших належних виплат, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року;

- зобов`язання військової академії (м. Одеса) здійснити позивачу перерахунок та виплату грошового забезпечення з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року, а також сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та всіх інших виплат, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний календарний рік а саме 2022 та 2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 та 14 до Постанови № 704, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум - повернув позивачеві.

4. Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , Одеський окружний адміністративний суд указав, що в цій справі до вимог про перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року до 18 липня 2022 року застосуванню підлягає частина друга статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон № 2352-IX), якою визначено, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Разом із цим, на думку суду, до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року - у редакції норми частини першої статті 233 КЗпП України з 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

5. Суд першої інстанції зазначив, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

6. Одеський окружний адміністративний суд наголосив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості отримати судовий захист, що зумовлено його власною пасивною поведінкою. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

7. За висновками суду першої інстанції, доводи позивача, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду не є обґрунтованими, оскільки ним не зазначені фактичні причини та обставини, що перешкоджали зверненню до суду з позовом протягом встановленого строку. Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано. За відсутності в матеріалах позову належних доказів, що свідчили б про наявність об`єктивних, непереборних обставин неможливості своєчасного звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що строк звернення з цим позовом позивачем пропущений без наявності на те поважних причин.

8. Суд першої інстанції не прийняв доводи позивача щодо неотримання письмового повідомлення про розмір прожиткового мінімуму, застосованого при розрахунку грошового забезпечення, оскільки грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань пов`язані з виплатами під час проходження позивачем служби, крім того, грошове забезпечення є щомісячним платежем та позивач мав змогу дізнатись про його розмір та складові.

9. Одеський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позивач не навів обґрунтованих доводів та не надав доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду, а відтак його заява про поновлення пропущеного строку на звернення до суду задоволенню не підлягає.

10. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року - без змін.

11. Залишаючи без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2025 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року застосуванню підлягає частина друга статті 233 у редакції після 19 липня 2022 року, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

12. П`ятий апеляційний адміністративний суд указав, що суть спірних правовідносин зводиться до незгоди позивача з розміром виплаченого грошового забезпечення та інших виплат за період проходження ним військової служби у військової академії (м. Одеса) з 29 січня 2020 року по 20 травня 2023 року, яке виплачувалось при цьому щомісячно (допомоги щорічно). Грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому, у будь-якому разі, її розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про те, з яких складових воно складається, як обраховано та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових. Отже, з дня отримання грошового забезпечення особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.