ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2014 року м. Київ К/800/52349/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Леонтович К.Г.,
суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
секретаря - Наумця О.В.,
за участю представників: Житомирської митниці Міністерства доходів та зборів України - Забродської Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Житомирської митниці Міністерства доходів та зборів України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року у справі № 0670/7480/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" до головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, Житомирської митниці Міністерства доходів та зборів України про визнання протиправним та скасування рішення,стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" звернулося в суд з позовом до Житомирської митниці Міністерства доходів та зборів України, головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №101020000/2012/000013/2 від 21.09.2012 р. із застосуванням методу 2б та стягнути надмірно сплачені податок на додану вартість та мито у розмірі 12522,22 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були наявні всі документи, необхідні для визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2013 року, позовні вимоги задоволені.
Визнане протиправним та скасоване рішення Житомирської митниці № 101020000/2012/00013/2 від 21.09.2012року.
Стягнуто з Державного бюджету України через головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Трак Маркет" сплачена сума податку на додану вартість та мита в сумі 12522,22грн.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями Житомирська митниця Міністерства доходів та зборів України звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та відмовити в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено, що між ТОВ "Трак Маркет" (Покупець) та Pommier S.A.S. Франція (Продавець) 01.02.2011 року укладений контракт №11, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставити Покупцю окремими партіями запасні частини для вантажівок та автобусів (далі - Товар), найменування, асортимент, кількість та ціна за одиницю вказується в рахунках до даного контракту, які є невід'ємною частиною контракту.
ТОВ "Трак Маркет" 12 вересня 2012 року подана до Житомирської митниці ВМД №101020000/2012/002127 на митне оформлення товару придбаного за контрактом №11 від 01.02.2011 року, а саме: товар № 1 "вироби з недорогоцінних металів: кріплення борту, ручка замка, газовий упор, кронштейн газового упору, замок дверей металевий, кронштейни петлі дверей, ручки дверей металеві, комплекти фіксатора дверей, петля дверей, кронштейн кріплення бризговика" на рівні 32265,48 грн.; товар № 2 "вироби з вулканізованої гуми: фіксатор дверей гумовий, відбійник призначені для причепів та тягачів" на рівні 5010,86 грн.; товар № 4 "вироби з чорних металів: фіксатор дверей, дробина призначені для причепів" на рівні 4697,11 грн., з визначенням митної вартості товару за основним методом визначення митної вартості товару - за ціною договору, позивач визначив митну вартість товару за фактично сплаченою ціною. Зазначений товар оплачений ТОВ "Трак Маркет" до моменту поставки згідно з платіжним дорученням від 23.08.2012 року №18, наданим до митного оформлення. З метою підтвердження митної вартості товару, позивачем до декларації подані наступні документи: рахунок-фактура (інвойс), контракт №11 від 01.02.2011 року з додатковими угодами № 1, № 3, № 5; інвойс № CF/22030653 від 31.08.2012 року, сертифікат походження № 060916333, міжнародна товарно-транспортна накладна СМR від 07.09.2012 року; рішення органу сертифікації дорожніх транспортних засобів та систем управління якістю від 28.03.2012 року № 0106 про відсутність необхідності в сертифікації товару, що ввозиться до України на підставі контракту №11 від 01.02.2011 року, однак Житомирською митницею 21.09.2012 року винесено оскаржуване рішення № 101020000/2012/000013/2 про коригування митної вартості товарів, в якій митний орган самостійно визначив митну вартість товару за методом 2б.
При коригуванні митної вартості товару Житомирською митницею зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може визначатися за ціною договору щодо товарів, які імпортуються: документи, зазначені у ч.2 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості. Декларантом не подано на письмову вимогу митного органу відповідно до ч.3 ст.53 МК України додаткових документів - копії митної декларації країни відправлення. Декларантом подано на письмову вимогу митного органу відповідно до ч.3 ст.53 МК України висновок про вартість товару підготовлений ПП "Земля поліського краю". Проте цей висновок не взятий до уваги у зв'язку з тим, що не містить аналізу ринку та складових вартості. Митна вартість товару визначена за методом 2б на підставі наявних у митного органу числових значень митної вартості подібних товарів (ВМД №100190000/2012/380801 від 05.09.2012 р., ВМД №100190000/2012/33065 від 15.08.2012 р., ВМД №100190000/2012/434667 від 30.08.2012 р.) На митну декларацію №101020000/2012/002127 від 12.09.2012 року надана картка відмови в митному оформленні від 21.09.2012 року за №101020000/2012/00015. Зазначені вище товари задекларовані по митній декларації №101020000/2012/002248 від 21.09.2012 року та випущені у вільний обіг на митній території України під фінансову гарантію в сумі 12522,22 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що Житомирська митниця, приймаючи спірне рішення про корегування митної вартості товарів, діяла на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяла упереджено, не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано та без урахування усіх обставин, у зв'язку з чим нею неправомірно видане спірне рішення про коригування митної вартості товарів, а при коригуванні митної вартості товарів порушила послідовність застосування методів.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України частково не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.
Згідно обставин справи між сторонам виник спір щодо законності рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №101020000/2012/000013/2 від 21.09.2012 р. із застосуванням методу 2б та стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість і мита у розмірі 12522,22 грн.
Відповідно до ст. 49 МК України що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Сервисы для юристов