Постанова ВАСУ від 01.04.2014 року

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" квітня 2014 р. м. Київ К/800/34810/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача-1: від відповідача-2:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Кальонов Є. А. Маісурадзе З. А.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скаргиГоловного управління Державної казначейської служби України у Луганській області та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби на постанову та постанову та касаційну скаргу на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2013 року Приватного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2013 рокуу справі№ 812/1695/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській областіпровизнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зобов'язання нарахувати пеню,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року у справі № 812/1695/13-а позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області на користь ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року, в розмірі 1 479 012,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.06.2013 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової залишено без задоволення. Апеляційні скарги Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Публічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.04.2013 року у справі № 812/1695/13-а скасовано. Позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області висновку про відшкодування ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» 1 479 012,00 грн. зменшеного бюджетного відшкодування. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» бюджетну заборгованість а розмірі 1 479 012,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального права, зокрема, п. п. 200.7, 200.12, 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України.

Податковий орган також оскаржив в касаційному порядку судові рішення у справі. Стверджуючи про порушення норм матеріального та процесуального права, а саме п. п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, заявник просить скасувати судові рішення у справі та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач проти вимог та доводів відповідача-1 заперечує, просить залишити скаргу без задоволення.

Позивач оскаржив до Вищого адміністративного суду України судові рішення у справі з підстав порушення судами норм матеріального та процесуального права: пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п. 109.1 ст. 109, п. 111.2 ст. 111, п. п. 200.12, 200.12, 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України. У зв'язку із зазначеним позивач просить їх скасувати та прийняти нове про задоволення позову в повному об'ємі

В запереченнях на касаційну скаргу податковий орган проти вимог та доводів позивача заперечує, просить залишити без задоволення касаційну скаргу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську 20.01.2011 року подана податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій платник податку в рядку 22.2 визначив до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду суму 17 843 787,00 грн.

18.02.2011 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» до податкового органу подана податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2011 року, відповідно до рядку 25 та 25.1 якої позивачем заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 17 843 787,00 грн.

До зазначеної податкової декларації з податку на додану вартість позивач додав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з висновком Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 22.04.2011 року № 244 за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011 року підлягає автоматичному відшкодуванню з бюджету сума 17 843 787,00 грн.

20.12.2012 року ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2011 року. Відповідно до рядку 23.1 позивачем заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку в розмірі 85 089 656,00 грн.

До вищезазначеного уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на додану вартість ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» додано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

За результатами проведеної 18.01.1012 року податковим органом камеральної перевірки ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 року складено довідку № 169/08-5/32292929, якою підтверджена відображена позивачем у декларації за серпень 2011 року сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 96 608 076,00 грн. (85 089 656,00 грн. заявлена до повернення на розрахунковий рахунок платника та 1 1518 420,00 грн. заявлена до зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах).

29.03.2012 року податковим органом проведена документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року, за результатами якої складено акт від 29.03.2012 року № 4/23-00/32292929, яким зафіксовано завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року в сумі 1 479 012,00 грн., у заявку з чим зроблено висновок про завищення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року (рядок 21) на суму 1 479 012,00 грн. та завищення зарахування до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 22) на суму 1 479 012,00 грн.

На підставі акта від 29.03.2012 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.2012 року № 0000078022, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 479 012,00 грн. по декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.06.2012 року у справі № 2а/1270/3653/2012, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2012 року та Вищого адміністративного суду від 15.10.2012 року, податкове повідомлення - рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську від 12.04.2012 року № 0000078022 про зменшення ПАТ «Лисичанська нафтова інвестиційна компанія» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 579 012,00 грн. скасовано.

Відповідно до пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.