Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
м. Київ
справа № 521/12780/16-ц
провадження № 61-15008св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_3 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 12 травня 2017 року в складі судді Сегеди О. М. та постанову Апеляційного суду Одеської області від 17 січня 2018 року в складі колегії суддів: Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., Черевка П. М.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог первісного і зустрічного позовів
В липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення збитків та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що між ним і ФОП ОСОБА_2 , в особі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , укладено договір про надання послуг з розроблення дизайну інтер`єру від 09 вересня 2015 року № 09/09/15 (далі - договір про надання послуг), відповідно до умов якого останні зобов`язались виготовити дизайн-проєкт житлового приміщення.
Позивач за первісним позовом зазначав, що під час підписання договору про надання послуг він передав ОСОБА_3 аванс в сумі 3 600,00 дол. США, що на момент підписання договору становило 82 800,00 грн. Стверджував, що відповідно до пункту 2.5 вказаного договору замовник зобов`язувався виконати дизайн-проєкт протягом 45 календарних днів, тобто до 23 жовтня 2015 року. Проте у вказаний у договорі строк розроблення дизайн-проєкту не було виконано з вини відповідачів, оскільки вони в односторонньому порядку самоусунулися від виконання умов договору.
Вказував, що 17 червня 2016 року відправив на адресу ФОП ОСОБА_2 повідомлення про розірвання договору про надання послуг з вимогою повернення суми авансу в розмірі 82 800,00 грн.
Враховуючи вказане, ОСОБА_1 просив суд розірвати договір про надання послуг, укладений між ним і ФОП ОСОБА_2 ; стягнути солідарно з відповідачів на його користь збитки за договором про надання послуг у розмірі 98 056,56 грн, у тому числі сплачений аванс у розмірі 89 481,60 грн, пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором у розмірі 1 837,48 грн; 3 % річних за користування грошовими коштами на суму сплаченого авансу у розмірі 1 837,48 грн; моральна шкода у розмірі 2 000,00 грн; стягнути з відповідачів на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 2 900,00 грн.
23 листопада 2016 року ФОП ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків та моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог вказувала, що відповідно пунктів 4.1, 4.2 договору про надання послуг вартість робіт за цим договором на момент укладення становила 209 300,00 грн, а ОСОБА_1 повинен був внести передоплату в розмірі 50 % вартості робіт на момент укладення договору.
Зазначала, що відповідно до пункту 6.4 договору про надання послуг договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і внесення передоплати, і діє до закінчення виконання зобов`язань обома сторонами. Порушивши ці умови договору, ОСОБА_1 вніс передоплату частково - в сумі 3 600,00 дол. США, що становить приблизно 39 % вартості всіх робіт, а тому позивач за зустрічним позовом вважає, що ці кошти не є авансом.
Вказувала, що не зважаючи на те, що ОСОБА_1 не повністю вніс передоплату за договором про надання послуг, вони з ОСОБА_3 приступили до виконання його умов, але у подальшому відповідач відмовився оплатити їх роботу.
Стверджувала, що виконуючи умови договору про надання послуг, вона була позбавлена можливості реалізовувати замовлення з розробки дизайну інтер`єру інших клієнтів, хоча такі замовлення надходили. Вартість виконаної роботи за розрахунками ОСОБА_2 , становить 138 624,45 грн.
З огляду на викладені обставини ФОП ОСОБА_2 просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 138 624,45 грн та моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Сервисы для юристов