Постанова
Іменем України
30 червня 2020 року
місто Київ
справа № 464/7457/15-ц
провадження № 61-43286св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - Житлово-будівельний кооператив № 215,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу № 215 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року у складі судді Борачка М. В. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2018 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У серпні 2015 року Житлово-будівельний кооператив № 215 (далі - ЖБК) звернувся до суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнених вимог, просив зобов`язати співвласників квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відновити самочинно демонтовані конструктивні елементи та сантехнічно-будівельні розподілювачі - привести квартиру до попереднього стану згідно з поверховим планом Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (далі - БТІ) від 18 грудня 1991 року.
Позивач обґрунтовував позов тим, що зазначений будинок перебуває на балансі та обслуговуванні ЖБК і є його власністю. Відповідачі придбали квартиру № 4 у цьому будинку для ведення бізнесу зі зміною її цільового призначення на нежитлову згідно з підробленою довідкою ЖБК від 12 березня 2012 року про те, що кооператив не заперечує проти цього. Втім, таке рішення загальних зборів кооперативу не ухвалювалося і не могло відбутися, оскільки лише непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів можуть бути переобладнані в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затверджених виконавчим комітетом відповідної ради.
Починаючи з березня 2012 року відповідачі без згоди ЖБК та дозволу органу місцевого самоврядування здійснили реконструкцію квартири для переобладнання її під нежиле приміщення шляхом втручання у несучу стіну будинку з влаштуванням дверного прорізу замість віконного у лоджії та демонтажу внутрішніх міжкімнатних перегородок та дверних прорізів, а також зміни системи сантехнічних будинкових розподілювачів, чим створили незручності для інших мешканців будинку, порушили їхні права та безпеку їхнього життя. За ці дії відповідача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу і розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 15 квітня 2015 року її зобов`язано привести квартиру до попереднього стану, яке нею не виконане.
Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідачі позов не визнали, вважали його необґрунтованим та таким, у задоволенні якого необхідно відмовити.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 17 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, керувався тим, що право власності відповідачів на переобладнану квартиру зареєстроване у відповідному державному реєстрі, про що свідчать свідоцтва про право власності відповідачів від 23 листопада 2015 року, які у встановленому законом порядку позивачем не оспорювалися. Під час розгляду справи по суті позивачем до суду подано клопотання про скасування свідоцтв про право власності та приведення квартир до попереднього, житлового стану. Однак всупереч частині другій статті 31 ЦПК України 2004 року такі вимоги, подані як клопотання вже під час розгляду судом справи по суті, були предметом дослідження під час розгляду цієї справи. Представник позивача неодноразово уточнювала позовні вимоги, змінюючи при цьому і предмет, і підставу позову, що вимогами процесуального закону не допускається. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача про приведення квартири відповідачів до попереднього стану.
Позивачем не доведено тієї обставини, що внаслідок проведеної реконструкції квартири відповідачів порушенні права власників інших квартир цього будинку та/або санітарно-технічні вимоги та правила експлуатації будинку, оскільки відповідно до наданого стороною відповідача висновку експертного будівельно-технічного дослідження від 04 серпня 2017 року № 286/17 технічний стан будинку внаслідок здійснення перепланування квартири № 4 під нежитлову не погіршився; при переплануванні не здійснено втручання в несучі конструкції будинку та інженерні мережі будинку загального користування, які знаходяться в межах квартири № 4 ; здійснене перепланування квартири в нежитлові приміщення відповідає вимогам державних будівельних норм. Крім цього, у висновку зазначено, що нежитлові приміщення квартири АДРЕСА_1 на час проведення дослідження знаходяться у доброму технічному стані. Подальша експлуатація приміщення квартири АДРЕСА_1 разом із здійсненим переплануванням (в тому числі влаштованими окремими входами) можлива після завершення робіт з влаштування сходових входів у приміщення ззовні будинку та влаштування тамбурів для теплового та вітрового захисту приміщень.
Постановою Апеляційного суду Львівської області від 31 липня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, погодився з висновком суду про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачі у встановленому законом порядку отримали свідоцтва про право власності на переобладнану квартиру, позивач їх не оскаржив та на момент розгляду справи вони є чинними. Крім цього, на підтвердження своїх вимог сторона позивача не надала доказів порушення відповідачами вимог законодавства, будівельних норм, на спростування висновків експертизи, представлених відповідачами, інших експертних висновків не надала, хоча про право заявити клопотання про призначення судом експертизи у справі їй було роз`яснено у суді першої інстанції.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Сервисы для юристов