Постанова
Іменем України
24 липня 2020 року
м. Київ
справа № 755/2345/17
провадження № 61-17627св19
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Самойленком Афанасієм Миколайовичем, на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року у складі судді Арапіної Н. Є. та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року у складі колегії суддів: Пікуль А. А., Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2017 рокуОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, визнання майна спільною сумісною власністю, поділ майна.
Позовна заява мотивована тим, що з 21 червня 2013 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, який заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2014 року розірвано. Однак після розірвання шлюбу з квітня 2014 року по вересень 2014 року позивач продовжував проживати з відповідачем однією сім`єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, вели спільний побут. Факт спільного проживання позивача та відповідача однією сім`єю без реєстрації шлюбу підтверджується випискою по рахунку, відкритому 19 грудня 2016 року в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Приватбанк», відповідно до якої позивач купував продукти харчування за адресою: АДРЕСА_1 .
З огляду на викладене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив суд встановити юридичний факт, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квітня 2014 року по вересень 2014 року; визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру загальною площею 85 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ; в порядку поділу сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на Ѕ частину квартири загальною площею 85 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 ; в порядку поділу сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на Ѕ частину квартири загальною площею 85 кв. м за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 не надано доказів того, що частина коштів на придбання спірної квартири в період з квітня по вересень 2014 року належала йому, чим не виконано вимоги статті 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Постановою Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції надав належну оцінку доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, та встановивши, що ОСОБА_1 не надано доказів того, що частина коштів на придбання спірної квартири в період з квітня по вересень 2014 року належала йому, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ОСОБА_1 , через адвоката Самойленка А. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 30 липня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Сервисы для юристов