Ухвала КЦС ВП від 16.07.2018 року у справі №362/1597/17

Постанова

Іменем України

20 березня 2020 року

м. Київ

справа № 362/1597/17

провадження № 61-38394св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Лазька Сергія Вікторовича на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2018 року у складі судді Корнієнка С. В. та постанову Апеляційного суду Київської області від 06 червня 2018 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Кашперської Т. Ц., Голуб С. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, заперечень на позов і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, посилаючись на те, що заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 03 квітня 2015 року у справі № 752/21817/14-ц з нього на користь ОСОБА_2 було стягнуто грошові кошти в сумі 3 791 783,26 грн, з яких: 3 746 820,90 грн - борг та 44 962,36 грн - 3 % річних за період з 02 жовтня 2014 року по 26 лютого 2015 року. З тексту зазначеного рішення суду та матеріалів справи № 752/21817/14-ц він дізнався про те, що за розпискою від 11 березня 2014 року він нібито отримав від ОСОБА_2 147 165 євро для бізнесу зі строком повернення до 01 жовтня 2014 року. Коштів від відповідача він ніколи не отримував та розписки не писав, тому просив визнати недійсним договір позики від 11 березня 2014 року, укладений між ним та ОСОБА_2 .

В запереченні на позовну заяву представники ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначили, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 в позовній заяві, не підтверджені належними та допустимими доказами, тому його вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 05 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що при укладанні оспорюваного договору сторонами було дотримано всіх передбачених законом істотних умов. Рукописні записи та підпис в розписці від 11 березня 2014 року виконано саме ОСОБА_1 , що підтверджено висновком експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 16 листопада 2017 року № 19/8-4/308-СЕ/17. Доводи позивача про наявність обставин для визнання договору позики недійсним є недоведеними та спростовуються зібраними у справі доказами.