Постанова КЦС ВП від 15.11.2018 року

Постанова

Іменем України

15 листопада 2018 року

м. Київ

справа № 191/1971/15-ц

провадження № 61-18254св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Зайцівська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області,

третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргуОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Максюти Ж. І.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа - ОСОБА_5, про визнання недійсним рішення сільської ради про вилучення земельної ділянки, визнання недійсним рішення сільської ради про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07 серпня 2001 року він є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_6 До складу спадщини входить домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 0, 20 га. У зв'язку з тим, що він мешкає у м. Павлограді та через брак коштів тривалий час не оформлював спадщину, а частину ділянки надав у користування під город сусідам, для чого у 2010 році звернувся із заявою до працівників селищної ради, щоб частину земельної ділянки передали у тимчасове користування під город ОСОБА_5 до того часу коли він зможе оформити спадщину. З метою отримання права власності на будинок та приватизації земельної ділянки під будинком, він звернувся із заявою до Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області та отримав відповідь від 19 грудня 2014 року, що ця земельна ділянка вилучена за його заявою. 24 січня 2015 року він повторно звернувся до відповідача щодо отримання витягу з рішення 9 сесії Зайцівської селищної ради від 21 лютого 1997 року, згідно з яким земельна ділянка, площею 0,20 га закріплена за домоволодінням по АДРЕСА_1 та була передана його матері у приватну власність під будівництво та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд із подальшим правом оформлення державного акту на землю, але отримав відповідь, що його мати не мала права включати земельну ділянку до заповіту. Також йому відмовлено у видачі будь-яких документів щодо вилучення земельної ділянки. Вважає, що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_1на підставі заповіту від 07 серпня 2001 року, однак право власності на будинок виникло з моменту державної реєстрації майна, а саме 26 лютого 2015 року, на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень він не мав права на розпорядження спадковим майном, а тому його заява від 09 лютого 2010 року про вилучення земельної ділянки не є чинною.

Посилаючись на викладене, позивач, з урахуванням уточнених вимог, просив визнати недійсним рішення 31 сесії Зайцівської сільської ради п'ятого скликання від 19 березня 2010 року № 357-31/V про вилучення земельних ділянок раніше наданих у користування громадян, рішення від 19 березня 2010 року № 358-31/V про надання дозволу на виготовлення техничної документації із землеустрою щодо надання документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки громадянам, в частині щодо вилучення та надання дозволу відносно земельної ділянки розміром 0,19 га за адресою: АДРЕСА_1 і передачі її ОСОБА_5 Визнати недійсним рішення 33 сесії Зайцівської сільської ради шостого скликання від 22 жовтня 2015 року № 349-33/VІ щодо внесення змін до рішення сесії від 19 березня 2010 року № 358-3/ V «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян», а саме надати земельну ділянку ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсним рішення 31 сесії Зайцівської сільської ради п'ятого скликання від 19 березня 2010 року № 357-31/V про вилучення земельних ділянок раніше наданих у користування громадянам, про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою відносно земельної ділянки розміром 0,19 га за адресою: АДРЕСА_1 і передачі її ОСОБА_5 Визнано недійсним рішення 33 сесії Зайцівської сільської ради шостого скликання від 22 жовтня 2015 року № 349-33/VІ щодо внесення змін до рішення сесії від 19 березня 2010 року №358-31/V «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо складання документів що посвідчують право власності на земельні ділянки громадян», а саме надати земельну ділянку громадянці ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1». Вирішено питання судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 у порядку статті 120 ЗК України набув право користування земельною ділянкою площею 0,20 га за адресою АДРЕСА_1, оскільки набув право власності на домоволодіння за вказаною адресою в порядку спадкування і вказана площа земельної ділянки зазначена в свідоцтві про право на спадщину, виданим державним нотаріусом Другої державної синельниківської нотаріальної контори 07 серпня 2001 року, тобто до 01 січня 2002 року, до набрання чинності ЗК України. Право на спадщину позивачем отримане 07 серпня 2001 року, відповідно до статей 548, 560 ЦК Української РСР, тобто до набрання чинності ЦК України з 01 січня 2004 року. ЦК Української РСР не передбачав обов'язку власника нерухомого майна, в тому числі і спадкоємця, зареєструвати право власності, а диспозицією статті 334 ЦК України врегульовані підстави виникнення права власності за договором, тому не можуть бути в повній мірі застосовані до правовідносин, які виникли внаслідок спадкування.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 травня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4