Ухвала КЦС ВП від 21.03.2018 року у справі №363/2981/16-ц

Постанова

Іменем України

14 березня 2018 року

м. Київ

справа № 363/2981/16-ц

провадження № 61-4043 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявники: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3,

заінтересовані особи: Міністерство соціальної політики України, Російська Федерація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01 вересня 2016 року у складі судді Купрієнка С. І. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 04 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Голуб С. А., Іванової І. В., Приходька К. П.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву мотивовано тим, що вони були зареєстровані та проживали у АДРЕСА_1. Унаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, яка розпочалася у лютому 2014 року, вони були вимушені у липні 2014 року залишити окуповану частину території Луганської області та переселитись у м. Вишгород Київської області.