Ухвала КЦС ВП від 19.02.2018 року у справі №2-1949

Постанова

Іменем України

12 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 2-1949/11-ц

провадження № 61-7266св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - відкрите акціонерне товариство «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект»,

відповідач - ОСОБА_4,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 червня 2014 року у складі судді Штих Т. В. та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Кругова С. С., Колтунова А. І.,

ВСТАНОВИВ :

У серпні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Харківський науково - дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (далі - ВАТ «Харківський науково - дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення суми.

Позовна заява мотивована тим, що судом встановлено незаконність звільнення працівника ОСОБА_5, яке відбулось з вини відповідача ОСОБА_4 та за підписаним ним особисто наказом про звільнення. На виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2010 року ВАТ «Харківський науково - дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект») сплатив ОСОБА_5 присуджений судом середній заробіток за час вимушеного прогулу та інші виплати.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної останнім у зв'язку з оплатою позивачем незаконно звільненому працівнику ОСОБА_5 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших виплат на загальну суму 97 778, 04 грн.

У лютому 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ВАТ «Харківський науково - дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» про визнання незаконними наказів, скасування наказів, стягнення суми.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2014 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 в об'єднанні в одне провадження справи за позовом ВАТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» та зустрічного позову ОСОБА_4, у зв'язку з чим зустрічна позовна заява повернута ОСОБА_4 для звернення до суду у загальному порядку.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 16 червня 2014 року позов ВАТ «Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача 96 704 грн на відшкодування шкоди, заподіяної підприємству у зв'язку з виплатами незаконно звільненому працівникові та судовий збір в розмірі 967 грн. 20 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення від 16 червня 2014 року та ухвалу від 10 червня 2014 року.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції посилався на те, що відмова в об'єднанні зустрічного позову в одне провадження з первісним позовом не призвела до неправильного вирішення справи. ОСОБА_4 не був позбавлений можливості звернутися до суду із відповідним позовом для захисту своїх порушених прав у загальному порядку. Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 подано касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права та направити на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що після повернення зустрічного позову відповідно до ухвали від 10 червня 2014 року ОСОБА_4 не мав можливості знову звернутися до суду з відповідним позовом в загальному порядку, через те, що строк позовної давності минув, пройшло більше п'яти років. Ухвалою від 10 червня 2014 року був незаконно позбавлений можливості захисту своїх порушених прав, викладених у зустрічній позовній заяві.