Ухвала КЦС ВП від 31.07.2019 року у справі №450/364/18

Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа №450/364/18

провадження № 61-13409св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є.В., Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

особа, яка не брала участі у справі - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року, ухвалену в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Крайник Н.П., Шеремети Н.О., Цяцяка Р.П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він позичив ОСОБА_3 100 000 грн для ремонту будинку строком на 3 місяці, про що останній підтвердив власноручно написаною ним розпискою. Крім того, вони домовились з ОСОБА_3 , що позивач допоможе йому оформити спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4,0636 га, після чого відповідач продасть її та поверне йому позичені кошти, або ж в рахунок боргу віддасть йому 2,5 га із даної земельної ділянки. Однак, ні позичених коштів, ні обіцяної земельної ділянки ОСОБА_3 позивачу не повернув.

Через вказане позивач отримав серцевий напад, у нього піднявся тиск, колеги з нього насміхаються, в колективі він відчутно втратив повагу та авторитет, що спричинило моральну шкоду.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 100 000,00 грн основного боргу за договором позики та 86 772,67 грн пені, 14 5630 грн інфляційних збитків, 23 013,70 грн відсотків за користування коштами, а також 1 000 000,00 грн моральної шкоди.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не довів обставин передачі відповідачу ОСОБА_3 100 000,00 гривень позики, оскільки зміст вказаної розписки не містить ознак зобов`язального характеру та не створює правовідносин сторін, тому в силу ст. ст. 77-79 ЦПК України відсутні підстави визнати дану розписку доказом у справі.

Постановою Львівського апеляційного суду від 27 травня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволення позову за спливом строку позовної давності.