Ухвала КЦС ВП від 10.06.2018 року у справі №607/13039/17

Постанова

Іменем України

11 червня 2020 року

м. Київ

справа № 607/13039/17

провадження № 61-35080св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф.,

Шиповича В. В. (судді-доповідача),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Галіція Дистилері»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 січня 2018 року, ухвалене у складі судді Сливки Л. М., та постанову Апеляційного суду Тернопільської області від 03 травня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Храпак Н. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного акціонерного товариства «Галіція Дистилері» (далі - ПрАТ «Галіція Дистилері») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що наказом ПрАТ «Галіція Дистилері» № 77 від 06 жовтня 2017 року, його звільнено з роботи на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України. Одночасно вказаним наказом припинено його повноваження як виконавчого директора ПрАТ «Галіція Дистилері».

Позивач вважав, що вказаний наказ підлягає скасуванню, оскільки він не був посадовою особою ПрАТ «Галіція Дистилері» та не був наділений владно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями.

Вказує, що спірний наказ є його четвертим звільненням із займаної посади в ПрАТ «Галіція Дистилері», починаючи з 29 червня 2016 року. Разом з тим із моменту прийняття судового рішення до моменту фактичного поновлення на роботі йому не було виплачено середній заробіток. Таким чином вимушений прогул, з вини відповідача, між ухваленими судовими рішеннями та поновленням його на роботі складає 23 робочих дні.

Також вказує, що незаконні систематичні звільнення його з ПрАТ «Галіція Дистилері» завдали йому істотної немайнової шкоди, оскільки він вимушений протягом тривалого часу докладати зусиль для поновлення своїх порушених прав, такий стан справ зумовив зміну його життєвих зв`язків і моральні страждання. Розмір компенсації моральної шкоди позивач оцінив у 20 000 грн.

Просив суд скасувати наказ ПрАТ «Галіція Дистилері» № 77 від 06 жовтня 2017 року та поновити його на роботі в ПрАТ «Галіція Дистилері» на посаді виконавчого директора; стягнути з ПрАТ «Галіція Дистилері» середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі на підставі судових рішень в сумі 10 708,57 грн; середньомісячний заробіток за період із 07 по 30 жовтня 2017 року включно в сумі 7 449,44 грн та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції