Постанова
Іменем України
8 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 308/3282/15-ц
провадження № 61-2519 св 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3;
представник позивача - ОСОБА_4;
відповідачі: Закарпатське відділення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2016 року у складі судді Микуляк П. П. та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 26 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Готри Т. Ю., Кожух О. А., Кеміня М. П.,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2015 рокуОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Закарпатського відділення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») про захист прав споживачів, повернення банківського вкладу, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що між ним та ПАТ «Дельта Банк» укладено договори банківського вкладу «Строковий» від 9 квітня 2014 року в розмірі 4 тис. доларів США терміном до 8 липня 2014 року; від 16 жовтня 2014 року в розмірі 12 тис. доларів США терміном до 15 листопада 2014 року. У грудні 2014 року він повідомив банк про розірвання договорів банківського вкладу та просив повернути внесені банківські вклади, проте банк йому відмовив, посилаючись на обмеження видачі готівкових коштів у розмірі еквівалентному 15 тис. грн на добу, встановлені Національним банком України, що є порушенням його прав та положень законів України. Залишок коштів, який не повернуто банком, складав 6 421 доларів 12 центів США. Зазначав, що такими неправомірними діями банку йому завдано майнової та моральної шкоди.
З урахуванням наведеного, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_3 просив суд стягнути з відповідачів на його користь неповернуту суму вкладу в розмірі 6 421 доларів 21 цент США, упущену вигоду в розмірі 1 120 доларів 53 центи США, 3 % річних від простроченої суми вкладу в розмірі 373 долари 50 центів США, на підставі частини п'ятої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» пеню в розмірі 136 330 доларів 60 центів США та 60 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.
Сервисы для юристов