Постанова
Іменем України
05 серпня 2019 року
м. Київ
справа № 156/1028/16-ц
провадження № 61-28896св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю.,
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Поромівська сільська рада Іваничівського району Волинської області,
третя особа - Волинська регіональна філія Іваничівського районного відділу «Центр ДЗК» в Іваничівському районі Волинської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 13 червня 2017 року в складі судді Нєвєрова І. М. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області
від 10 жовтня 2017 року в складі колегії суддів: Стрільчука В. А., Карпук А. К.,
Киці С. І.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , Поромівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, третя особа - Волинська регіональна філія Іваничівського районного відділу «Центр ДЗК» в Іваничівському районі Волинської області, про визнання недійсними рішення сільської ради та державного акта на право приватної власності на землю.
Позовна заява мотивована тим, що у його постійному користуванні перебувала земельна ділянка, площею 0,10 га, цільове призначення якої - ведення особистого підсобного господарства. Указана земельна ділянка була передана йому на підставі рішення Бужанківської сільської ради Іваничівського району Волинської області від 25 вересня 1991 року № 7/2. У 2013 році маючи намір приватизувати указану земельну ділянку позивач звертався до Бужанківської сільської ради Іваничівського району Волинської області із відповідною заявою та рішенням сільської ради від 27 травня 2013 року йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для ведення садівництва орієнтовною площею до 0,12 га у межах населеного пункту АДРЕСА_1, яка межує зі східної сторони - ОСОБА_3, з північної сторони - ОСОБА_4, із західної сторони - ОСОБА_2, з північної сторони - землі загального користування.
У подальшому позивач звертався до Іваничівського районного відділу Волинської регіональної філії «Центр ДЗК» для оформлення відповідної землевпорядної документації з метою подальшої приватизації його земельної ділянки. Для виготовлення даного проекту йому було запропоновано підписати акт погодження меж із суміжними землекористувачами (землевласниками), проте ОСОБА_2 , яка межує з позивачем земельною ділянкою, площею 0,25 га, відмовилася підписувати указаний акт.
Проведенням топографічної зйомки на земельній ділянці, яка перебуває у його постійному користуванні з 1991 року, було виявлено, що вільна площа, яку він може отримати у власність, складає лише 0,045 га. Разом з тим йому стало відомо, що приватизація земельної ділянки, площею 0,25 га, ОСОБА_2 проведена за рахунок частини земельної ділянки, що перебуває у його постійному користуванні, та рішенням Бужанківської сільської ради
від 23 червня 1999 року № 5/2 була передана у приватну власність
ОСОБА_2 13 липня 2000 року остання отримала державний акт про право приватної власності на землю, зареєстрований у книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 39 , площею 0,25 га з цільовим призначенням - для ведення особистого підсобного господарства.
Враховуючи наявність межового спору між ним та ОСОБА_2 , а також з урахуванням бездіяльності Бужанківської сільської ради Іваничівського району Волинської області, позивач у 2014 році звертався до Іваничівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом щодо визнання бездіяльності сільської ради неправомірною та зобов`язання вчинити певні дії. Проте постановою Іваничівського районного суду Волинської області від 19 червня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Сервисы для юристов