Ухвала КЦС ВП від 03.04.2018 року у справі №490/9547/17

Постанова

Іменем України

01 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 490/9547/17

провадження № 61-15009св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., ШтеликС.П.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_3,

заінтересована особа - Миколаївський обласний військовий комісаріат,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 листопада 2017 року у складі судді Гуденко О. А. та постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 27 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Темнікової В. І., Бондаренко Т. З., Крамаренко Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: знаходження його в зоні ведення бойових дій та участі в бойових діях - збройного конфлікту, роззброєння незаконних формувань на території Республік колишнього СРСР, а саме в Республіці Азербайджан та автономної області Республіки Азербайджан в Нагірному Карабасі в період з 24 листопада 1988 року до 13 травня 1992 року.

Заява мотивована тим, що встановлення зазначеного юридичного факту необхідно йому для подальшого належного оформлення соціального та пенсійного забезпечення, а також тим, що чинним законодавством не визначено іншого порядку, ніж в порядку окремого провадження встановлення факту, що має юридичне значення.

Також заявник зазначав, що законодавством не визначено порядку отримання статусу учасника бойових дій колишнім військовослужбовцям, які приймали участь в бойових діях на території Республік колишнього СРСР, а саме в Республіці Азербайджан та автономної області Республіки Азербайджан в Нагірному Карабасі.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 листопада 2017 відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_3 про встановлення факту.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що з урахуванням вимог статті 256 ЦПК України 2004 року та роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5, заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, з яким пов'язується наступне вирішення спору про право. Крім того, зі змісту вимог заяви вбачається, що заявник просить установити факт участі у бойових діях, що не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 27 грудня 2017 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд правомірно дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, а доводи апеляційної скарги про відсутність іншого порядку для вирішення питання про встановлення факту участі заявника в бойових діях, не відповідають як обставинам справи, так і чинному законодавству.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та передати справу для продовження розгляду або на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили фактичних обставин справи, не взяли до уваги, що заявник не проходив службу в Збройних Силах України, а приймав участь в бойових діях на території Республік колишнього СРСР, а саме в Республіці Азербайджан та автономної області Республіки Азербайджан в Нагірному Карабасі.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.