Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 760/1651/16-ц
провадження № 61-21792св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Київська міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Людмила Вікторівна,
особа, яка подала апеляційну та касаційну скаргу, - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва, у складі судді Усатової І. А., від 15 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Панченка М. М., Слюсар Т. А., Волошиної В. М., від 30 жовтня 2019 року.
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондра Л. В., про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що він все своє життя був зареєстрований та фактично проживав зі спадкодавцем ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_1 . Після смерті матері він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але постановою нотаріуса від 06 листопада 2015 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на будинок на ім`я спадкодавця.
Вказував, що будівлі були зведені самочинно його матір`ю у період до 05 серпня 1992 року, а тому, в силу Постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», ці об`єкти нерухомості перебували у її власністі.
Уточнивши позовні вимоги, позивач просив позов задовольнити, визнати за ним право власності на житловий будинок загальною площею 75,3 кв. м, житловою площею 44,5 кв. м, що складається: з коридору 1-1 площею 12,4 кв. м, санвузла 1-2 площею 9,5 кв. м, житлової кімнати 1-3 площею 22,4 кв. м, житлової кімнати 1-4 площею 8,9 кв. м, житлової кімнати 1-5 площею 13,2 кв. м, кухні 1-6 площею 8,9 кв. м, на підставі спадкування за заповітом. А також просив визнати за ним право власності на господарські будівлі: сарай «В» площею основи (забудови) 40 кв. м, сарай «Г» площею основи (забудови) 16,2 кв. м та вбиральню «Б» площею основи (забудови) 1,2 кв. м, що розташовані за тією ж адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва
від 15 серпня 2016 рокупозов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, загальною площею 75,3 кв. м, житловою площею 44, 5 кв. м, що складається з: коридору 1-1,
площею 12,4 кв. м, санвузла 1-2, площею 9,5 кв. м, житлової кімнати 1-3, площею 22,4 кв. м, житлової кімнати 1-4, площею 8,9 кв. м, житлової
кімнати 1-5, площею 13,2 кв. м, кухні 1-6, площею 8,9 кв. м, з господарськими будівлями: сараєм В, площею основи (забудови) 40,0 кв. м, сараєм Г, площею основи (забудови) 16,2 кв. м, та вбиральнею Б, площею основи (забудови) 1,2 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що згідно технічного паспорту на будинок по АДРЕСА_1 від 18 квітня 2016 року всі будівлі за вказаною адресою зведені у період з 1984 по 1991 рік. Постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» встановлено, порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва і не передбачено процедуру введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності, збудованих до 05 серпня 1992 року. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації права власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. У технічному паспорті на житловий будинок у графі «рік побудови» зазначено 1984-1991 року. Спірний будинок з господарськими будівлями та спорудами побудовано до 05 серпня 1992 року, тобто спадкодавець ОСОБА_3 ще за свого життя набула право власності на вказане майно, яке після її смерті переходить у порядку спадкування відповідно до вимог статей 1216, 1218 ЦК України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено, а заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 15 серпня 2016 року залишено без змін.
Сервисы для юристов