Постанова
Іменем України
31 січня 2019 року
м. Київ
справа № 812|13046|13-к
провадження № 51-4754км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Марчук Н. О., Огурецького В. П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кононської І. Є.,
прокурора Пономарьової М. С.,
засудженого ОСОБА_1,
захисника Карпенка Д. В.,
потерпілого ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора Очеретяного М. С., який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, та потерпілого ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2017 року в кримінальному провадженні № 12013250040000548 за обвинуваченням
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, засудженого за ч. 1 ст. 191 КК України.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 03 червня 2015 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 191 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 127 296 грн, кошти витрачені на залучення експертів за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 11 628,80 грн та за проведення судово-економічної експертизи в сумі 2 988,80 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу прокурора та потерпілого ОСОБА_3 залишено без задоволення, а касаційну скаргу захисника Гречухи В. І. задоволено частково. Вирок місцевого суду змінено, перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 191 КК України на ч. 1 ст. 191 КК України. Призначено ОСОБА_1 покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. Зменшено суму стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 з 127 296 грн на 95 612,18 грн. В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Як установив місцевий суд, ОСОБА_1, обіймаючи посаду менеджера приватного підприємства «Номекс», місцезнаходження якого м. Черкаси вул. Байди Вишневецького, буд. 47, офіс 314, маючи спрямований на привласнення чужого майна єдиний умисел, в строк з 18 серпня 2010 року по 30 січня 2012 року, привласнив грошові кошти ПП «Номекс», яке виразилось в тому, що він, перебуваючи в трудових відносинах з ПП «Номекс», та будучи за усною вказівкою директора ОСОБА_5 наділеним правомочністю по отриманню від клієнтів підприємства грошових коштів (тобто ввірив йому своє майно), їх збереженням та доставкою до ПП «Номекс», користуючись сприятливою для нього обстановкою у вигляді не систематичного контролювання його дій з боку директора та самих клієнтів підприємства, вирішив частково привласнити грошові кошти на загальну суму 127 296 грн, які належать ПП«Номекс», чим спричинив директору ПП «Номекс» ОСОБА_3 матеріального збитку на вказану суму.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить ухвалу апеляційного суду змінити.
Свої вимоги мотивує тим, що апеляційний суд належним чином не врахував те, що внаслідок дій ОСОБА_6 ПП «Номекс» набуло боргових зобов'язань перед замовниками послуг та постраждала репутація підприємства, яка пропонує послуги на ринку по виготовленню та встановленню металопластикових вікон. Крім того зазначає, що суд не взяв до уваги те, що ОСОБА_6 не вибачився перед потерпілим, не відшкодував йому понесені збитки, тобто не намагається стати на шлях виправлення.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Стверджує про неправильну перекваліфікацію апеляційним судом дій ОСОБА_6 з ч. 4 ст. 191 КК України на ч. 1 ст. 191 КК України. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції, змінюючи вирок місцевого суду, безпосередньо не дослідив всі матеріали провадження, не допитав всіх свідків, які допитувалися судом першої інстанції, обґрунтувавши своє рішення на суперечливих та неперевірених доказах, чим порушив принцип безпосередності дослідження доказів. Вказує про те, що судом залишено поза увагою показання свідка ОСОБА_7, який підтвердив обставину щодо передачі грошових коштів безпосередньо ОСОБА_6 Вказує про те, що апеляційний суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував дані про особу засудженого, який не розкаявся, не відшкодував завданих збитків, думку потерпілого, який наполягав на призначенні більш суворого покарання, те, що від злочинних дій ОСОБА_6 постраждав його роботодавець, а підприємство набуло боргових зобов'язань перед замовниками послуг та постраждала репутація підприємства.
Сервисы для юристов