Постанова
іменем України
11 червня 2020 року
м. Київ
справа № 355/1256/18
провадження № 51-78км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Огурецького В.П.,
суддів Макаровець А.М., Маринича В.К.,
при секретарі Батку Є.І.,
за участю прокурора Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Баришівського районного суду Київської області від 7 червня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 1 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110070000037, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця і жителя АДРЕСА_1 , такого, що не має судимості,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Баришівського районного суду Київської області від 7 червня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користьОСОБА_2 1751,22 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 2000 грн - сплаченого потерпілим судового збору.
За вироком суду ОСОБА_1 14 січня 2017 року близько 21:00 на АДРЕСА_1 з неприязні завдав ударів кулаками в голову ОСОБА_2 , чим заподіяв йому струс головного мозку, який відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Київський апеляційний суд ухвалою від 1 жовтня 2019 року залишив вирок без змін.
Вимоги касаційної скарги і узгоджені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок Баришівського районного суду Київської області від 7 червня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 1 жовтня 2019 року щодо нього і закрити кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Стверджує, що суд першої інстанції розглянув справу однобічно, неповно, з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. На думку заявника, обвинувачення щодо нього ґрунтується виключно на доказах, одержаних незаконним шляхом, і припущеннях. Вказує, що суд усупереч вимогам ст. 94 КПК не взяв до уваги його показань, при цьому в основу вироку поклав неправдиві й суперечливі показання потерпілого та свідків, які, будучи зацікавленими особами, його обмовили. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки злочину він не вчиняв, а потерпілий отримав тілесні ушкодження за інших обставин. Звертає увагу, що суд першої інстанції також неправильно вирішив цивільний позов. Засуджений стверджує, що про зазначене він заявляв у своїй апеляційній скарзі, проте суд апеляційної інстанції усупереч вимогам ст. 419 КПК не дав належної оцінки його доводам.
Позиції інших учасників судового провадження
Сервисы для юристов