Ухвала ККС ВП від 26.09.2019 року у справі №185/3617/16-к

Постанова

іменем України

07 липня 2020 року

м. Київ

справа № 185/3617/16-к

провадження № 51-1367км18

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:

головуючої Крет Г. Р.,

суддів Григор'євої І. В., Шевченко Т. В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дегтяр Л. О.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника Хатнюка О. В.,

прокурора Матолич М. Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1,

засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 152, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Короткий зміст оскарженого судового рішення та встановлені фактичні обставини

За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 травня 2016 року ОСОБА_1 визнано винним та засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 152 КК - на строк 6 років, за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 5 років, за ч. 2 ст. 187 КК - на строк 7 років із конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна. Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.

Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року вказаний вирок районного суду в частині призначеного покарання скасовано, ОСОБА_1 призначено нове покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 152 КК - на строк 6 років, за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 5 років, за ч. 2 ст. 187 КК - на строк 7 років із конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна. Відповідно до ст. 71, ч. 1 ст. 72 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання додатково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Волноваського районного суду Дніпропетровської області від 12 січня 2015 року та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією майна.

Постановою Верховного Суду від 19 березня 2019 року касаційну скаргу заступника прокурора задоволено: вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2016 року скасовано на підставах, передбачених пунктами 1, 3 ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Вироком Дніпровського апеляційного суду від 11 червня 2019 року вказаний вирок міськрайонного суду в частині призначеного покарання скасовано, ОСОБА_1 призначено нове покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 152 КК - на строк 7 років, за ч. 2 ст. 186 КК - на строк 5 років 6 місяців, за ч. 2 ст. 187 КК - на строк 8 років із конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна. Відповідно до ст. 71 КК за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 12 січня 2015 року та призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців із конфіскацією майна. На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_1 до покарання строк його попереднього ув`язнення з розрахунку один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі за період з 24 січня 2016 року по 11 червня 2019 року включно. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.

Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочинів за обставин, детально викладених у вироку.

Як установив суд, 12 січня 2016 року близько 19:00 ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 9 на вул. Ватоліна у м. Павлограді Дніпропетровської області, з метою заволодіння чужим майном, ударив кулаком в обличчя ОСОБА_2 , внаслідок чого вона впала, потім схопив її за горло, придушуючи її шию, і витягнув з кишені куртки потерпілої мобільний телефон «LG-L60i» та 300 грн з її гаманця, завдавши ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 2424,15 грн.

Крім того, 16 січня 2016 року близько 14:00 ОСОБА_1 , перебуваючи в під`їзді будинку № 136 на вул. Шевченка у м. Павлограді, з метою відкритого викрадення чужого майна декілька разів кулаком ударив в обличчя та груди ОСОБА_3 , після чого витягнув з кишені його сорочки 100 грн та залишив місце злочину, завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.

Також 20 січня 2016 року близько 16:30 ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 112 на вул. Озерній у м. Павлограді, з метою відкритого викрадення чужого майна кулаком ударив ОСОБА_4 в обличчя, від чого той впав, а потім ще тричі ударив кулаком в обличчя потерпілого, зняв золоту обручку, заподіявши ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 3172,50 грн.

Цього ж дня близько 17:40 з метою відкритого викрадення чужого майна ОСОБА_1 , перебуваючи біля будинку № 422 на вул. Дніпровській у м. Павлограді, ударив ОСОБА_5 в голову, від чого та упала. Після цього, він кілька разів ударивши потерпілу в обличчя, відкрито заволодів її майном, завдавши матеріальної шкоди на загальну суму 27 838,10 грн.

Крім того, 21 січня 2016 року близько 21:50 ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля будинку № 104 на вул. Горького у м. Павлограді наздогнав ОСОБА_6 , схопив її ззаду за шию та приставив їй до скроні запальничку, яку остання сприйняла за зброю. Погрожуючи вбивством, він наказав потерпілій мовчати і прямувати до приміщення меблевої фабрики, де, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я, відкрито заволодів її майном, заподіявши матеріальної шкоди на загальну суму 11 299,05 грн. Після цього ОСОБА_1 , погрожуючи потерпілій вбивством, зґвалтував її.

Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала

У касаційній скарзі засуджений просить на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК, вирок апеляційного суду скасувати через суворість призначеного йому покарання та призначити новий розгляд у цьому суді. Аргументуючи свою вимогу, засуджений посилається на те, що апеляційний суд не повною мірою врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, його особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Вважає, що судом до нього може бути застосовано ст. 69 КК.