Постанова ККС ВП від 02.01.2018 року

ПОСТАНОВА Іменем україни 2 січня 2018 року м. КиївСуддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Кишакевич Л.Ю. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на незаконність судових рішень щодо нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 КПК України (в ред. 1960 року) зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам, зазначеним у ст. 350 цього Кодексу.

Згідно із положеннями п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК України (в ред. 1960 року) у касаційній скарзі, крім іншого, зазначаються: вирок, ухвала чи постанова, на які подається касаційні скарга; вказівка на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає касаційну скаргу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України (в ред. 1960 року) підставами для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Цих вимог кримінально-процесуального закону ОСОБА_2 не дотримався. Зі змісту його касаційної скарги незрозуміло зі змістом яких саме судових рішень не погоджується ОСОБА_2, в чому полягає їх незаконність та прохання ОСОБА_2 до касаційного суду за наслідком розгляду його скарги.

Як вбачається зі змісту долучених судових рішень, вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 29 жовтня 2011 року ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого п. п. 1,4 ч. 2 ст. 115 КК України, було засуджено до покарання у виді довічного позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 5 лютого 2013 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 8 вересня 2016 року вирок та ухвалу щодо ОСОБА_2 скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

ОСОБА_2 не погоджується з судовими рішеннями про обрання йому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просить звільнити його з-під варти, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.

Як вбачається зі змісту долученої до скарги копії постанови Апеляційного суду Донецької області від 17 липня 2017 року, кримінальна справа щодо ОСОБА_2 вже перебуває у провадженні Артемівського міськрайонного суду Донецької області на стадії судового розгляду.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 383 КПК України у касаційному порядку можуть бути перевірені, зокрема, судові рішення, які перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 388 КПК України (в ред. 1960 року) справа не витребовується, якщо зміст скарги не відповідає вимогам ст. 350 КПК, скарга подана на судові рішення, не передбачені ч. 2 ст. 383 КПК, якщо у скарзі відсутні посилання на підстави для скасування або зміни вироку, ухвали, постанов, тощо.

Зважаючи на вищенаведене та керуючись вимогами ч. 2 ст. 387 КПК України (в ред.1960 року) ОСОБА_2 у витребуванні справи для перевірки у касаційному порядку слід відмовити.

Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні подання чи скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вони надійшли в межах строку, визначеного статтею 386 цього Кодексу, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

Керуючись ст. 388 КПК України (в ред. 1960 року) та п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України (в ред. 2012 року),

ухвалив:

відмовити ОСОБА_2 у витребуванні справи для перевірки у касаційному порядку.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Ю. Кишакевич