ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
Справа № 27/193
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
за участю: представник позивача (представник ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів") - Баранов В.С. (дов. б/н від 10.04.2018); представники третіх осіб: (представник ПАТ "Укрсоцбанк") - Соловйов В.В., (представник СБУ) - Супряга С.О. (дов. №22/139-Д від 02.05.2018). скаржник (представник ОСОБА_7.) - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_7
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2011
(Суддя - Дідиченко М.А.)
та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018
(Головуючий суддя - Верховця А.А.; судді - Доманська М.Л., Остапенко О.М.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Київ Анімейшн"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1) Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"
2) Служба безпеки України
про розірвання договору № 1/05 від 03.05.2011, стягнення збитків у сумі 10000,00 грн та визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Київ Анімейшн" про розірвання договору управління майном №01/05 від 03.05.2011, стягнення збитків у сумі 10000,00 грн. та визнання права власності.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору управління майном № 1/05 від 03.05.2011 року позивач передав відповідачеві в управління машино-місця у кількості 128 одиниць. Однак, листом від 05.06.2011 року відповідач повідомив про відмову від виконання умов договору у зв'язку із тим, що позивач не є власником майна. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на 136 машино-місць, розірвання договору управління майном № 1/05 від 03.05.2011 року та стягнення 10 000, 00 грн.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»та Службу безпеки України та призначено розгляд справи на 08.08.2011 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у справі №27/193, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018, позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсним договір №1/05 від 03.05.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземним капіталом "Київ Анімейшн"; в задоволенні вимоги про розірвання договору № 1/05 від 03.05.2011 управління майном, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" та Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземним капіталом "Київ анімейшн" відмовлено; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівський завод будівельних матеріалів" право власності на машино-місця в автопаркінгу по АДРЕСА_1 (постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 дане рішення залишено без змін).
5. Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи підтверджено, що 100% площі автопаркінгу (згідно договору № 19/3-79 про інвестування у будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями (корпус 2) та автопаркінгом від 14.06.2004 та договору № 19/3-99 генерального підряду на капітальне будівництво від 09.07.2004) належать ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» та згідно акту прийому-передачі автопаркінгу від 13.07.2007 Службою безпеки України були передані ТОВ «Чернігівський завод будівельних матеріалів» машиномісця у кількості 243 одиниці, суди дійшли висновку, що позовні вимоги позивача про визнання права власності на машиномісця у кількості 128 одиниць є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
5.1. апеляційний господарський суд, здійснюючи повторний розгляд справи за апеляційною скаргою ОСОБА_7, зазначив, що в підтвердження своїх доводів скаржником не подано до суду довідки, яку мав отримати ОСОБА_7 від ТОВ "Чернігівський завод будівельних матеріалів" (в силу п. 3.4. договору інвестування будівництва автопаркінгу № 25-П-3) про повну оплату вартості Об'єкта інвестування.
5.2. Стосовно доводів, що саме ОСОБА_7 є власником машиномісця НОМЕР_1 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки має свідоцтво про право власності на майно від 04.08.2010, суд апеляційної інстанції зазначив що не дивлячись на те, що право власності на нерухоме майно виникає у особи, зокрема, з дня такої реєстрації, ОСОБА_7 за сім років не було проведено державну реєстрацію права власності на паркомісце НОМЕР_1 яке за твердженнями ОСОБА_7 належить саме йому.
5.3. колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 у справі № 27/193, тій частині, щодо оскарження якої відкрито дане апеляційне провадження.
Сервисы для юристов