ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 січня 2020 року
м. Київ
Справа № 916/521/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
секретар судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 (колегія суддів у складі: Принцевська Н.М. головуючий, Савицький Я.Ф., Колоколов С.І.)
за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Буд"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_1
про витребування земельної ділянки
за участю:
позивача: Асташенкова О.І. (положення)
прокурора: Федюк Ю.П. (посвідчення),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Заступник прокурора Одеської області (далі-прокурор) звернувся у суд з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Буд" (далі-відповідач), згідно якого просив витребувати у відповідача з незаконного володіння земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер 5110137500:45:005:0044, яка розташована в м.Одесі, Французький бульвар, 28/30, на користь позивача.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна земельна ділянка незаконно вибула з комунальної власності всупереч вимогам законодавства, у зв`язку з чим вона підлягає витребуванню із чужого незаконного володіння на підставі статті 388 ЦК України.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.07.2018 (суддя Волков Р.В.), позов задоволено.
2.2. Свій висновок суд першої інстанції мотивував тим, що позивач не приймав рішення про передачу відповідачу у власність земельної ділянки, тому права та охоронювані законом інтереси позивача є порушеними та підлягають судовому захисту.
2.3. Оскарженою постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019, вказане рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
2.4. Апеляційний суд виходив з того, що права позивача є порушеними, але ним пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові, на застосуванні якого наполягав відповідач.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилався на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що строк позовної давності не сплинув, оскільки з моменту прийняття ухвали Приморським районним судом міста Одеси від 08.05.2013 у справі № 1522/10614/12 про залишення позову без розгляду та звернення прокурора з позовом до суду, пройшов один рік та 11-ть місяців. Під час розгляду судами справи № 522/9308/15-ц, з квітня 2015 року по листопад 2017 року строк був перерваний та з набранням законної сили ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.11.2017, почався перебіг строку позовної давності, який на час подачі позову 15.03.2018 становив лише два роки чотири місяці.
4. Мотивувальна частина
Сервисы для юристов