ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 1/170
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Львова Б.Ю. (головуючий), Булгакової І.В. і Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - Державного підприємства "Енергоринок" (далі - Підприємство) - Андишули А.М.,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (далі - ТОВ "ЛЕО") - Лямзіної Т.В.,
відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС) - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ "ЛЕО"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2017 (колегія суддів: Дучал Н.М.( головуючий), судді Геза Т.Д., Склярук О.І.)
за скаргою ТОВ "ЛЕО" на дії ВДВС
зі справи № 1/170
за позовом Підприємства до ТОВ "ЛЕО"
про стягнення 291 675 271,73грн.,
з оголошенням у судовому засіданні 03.04.2018 перерви до 17.04.2018,
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "ЛЕО" звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про арешт коштів боржника, в якій просило: визнати незаконними дії головного державного виконавця ВДВС Іванюти Івана Миколайовича з винесення у межах виконавчого провадження № 31947023 постанови від 17.07.2017 про арешт коштів боржника в частині примусового виконання ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2010 зі справи № 1/170 за позовом Підприємства до ТОВ "ЛЕО" щодо стягнення грошових коштів у розмірі 25 582 652,20 грн. та 10 % виконавчого збору у розмірі 2 558 265,22 грн. (далі - Постанова); визнати Постанову недійсною; зняти накладений в межах примусового виконання ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2010 зі справи № 1/170 арешт з грошових коштів, що містяться на рахунках фінансових установ (за переліком) і належать ТОВ "ЛЕО", у межах суми простроченої заборгованості з урахуванням виконавчого збору 28 140 917,42 грн.
Скаргу мотивовано відсутністю у державного виконавця правових підстав для арешту коштів у зв'язку з повним та належним виконанням ТОВ "ЛЕО" ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2010 зі справи № 1/170 про затвердження мирової угоди.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.08.2017 (суддя Масловський С.В.) скаргу ТОВ "ЛЕО" на дії ВДВС задоволено з мотивів її обґрунтованості.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2017 зазначену ухвалу від 22.08.2017 скасовано і в задоволенні скарги на дії ВДВС відмовлено.
Постанова мотивована тим, що арешт коштів боржника застосований Постановою в межах суми заборгованості, яка підтверджується матеріалами справи, а заяви ТОВ "ЛЕО" про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог державним виконавцем як докази виконання ухвали господарського суду Луганської області від 22.07.2010 правомірно прийняті не були, оскільки Підприємство заперечило наявність підстав для припинення зобов'язань відповідно до таких заяв.
ТОВ "ЛЕО" в касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить зазначену постанову зі справи скасувати, а ухвалу господарського суду Луганської області від 22.08.2017 залишити в силі. Згідно з доводами касаційної скарги з огляду на направлення Підприємству заяв про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у ТОВ "ЛЕО" заборгованості, що підлягає примусовому стягненню. При цьому, за висновком заявника, умова щодо безспірності зустрічних вимог законодавством не передбачена, а для вчинення одностороннього правочину, яким є зарахування зустрічних однорідних вимог, достатньо волевиявлення лише однієї сторони; правом на оскарження відповідних заяв до суду відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України Підприємство не скористалося.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство, посилаючись на безпідставність її доводів, просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін як таку, що прийнята з дотриманням норм чинного законодавства і належною оцінкою усіх поданих сторонами доказів.
ВДВС також подав відзив на касаційну скаргу, в якому наголошує на безпідставності доводів ТОВ "ЛЕО" та просить залишити скаргу без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2017 - без змін.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників Підприємства та ТОВ "ЛЕО", Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
Сервисы для юристов