ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7547/17
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. (головуючий), Баранця О. М., Булгакової І. В., Дроботової Т. Б., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Селіваненка В. П., Ткаченко Н. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Руденко А. С., адвокат,
відповідач - не з`явився,
третя особа-1 - не з`явився,
третя особа-2 - не з`явився,
розглянув у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про розподіл судових витрат у справі Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інженерний центр "Енергомаш" (далі - ТОВ "Енергомаш", Позивач)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімсен" (далі - ТОВ "Тімсен", Відповідач)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 та Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Дегтярьової Ангеліни Володимирівни (далі - Нотаріус)
про визнання договору недійсним,
ВСТАНОВИВ
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Енергомаш" до ТОВ "Тімсен" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 06.01.2015, посвідченого Нотаріусом за № 22 (далі - Договір).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 скасовано; прийнято нове рішення; позов задоволено; визнано Договір недійсним.
Постановою Верховного Суду від 07.12.2018 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено; Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2017 залишено в силі.
У цій постанові Суд не здійснив розподіл судових витрат.
13.04.2020 ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просить вирішити питання про розподіл судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2018 у цій справі; стягнути з ТОВ "Енергомаш" на свою користь 3524,00 грн судового збору; розгляд заяви здійснювати без його участі.
Ухвалою Суду від 16.04.2020 заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на 15.05.2020; визнано участь представників учасників справи у судовому засіданні необов`язковою; витребувано з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/7547/17.
04.05.2020 з Господарського суду міста Києва до Верховного Суду надійшли матеріали справи № 910/7547/17.
07.05.2020 ТОВ "Енергомаш" подало клопотання, в якому просить визнати явку ОСОБА_1 обов`язковою та відмовити йому у задоволенні заяви про розподіл судового збору.
Клопотання обґрунтоване тим, що Позивач має сумнів у справжності намірів ОСОБА_1 та його підпису на заяві про ухвалення додаткового рішення, оскільки підпис на заяві відрізняється від підпису цієї особи на інших документах, зокрема, нотаріально посвідченій довіреності, копії договору оренди від 01.02.2018, клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи № 641/9904/16-ц; судами встановлено фіктивний характер договорів купівлі-продажу нерухомих приміщень, учасником яких був заявник; починаючи з 2017 року в численних судових процесах Дудник І. В. особисто участі не брав і Позивачу не відомо, що з того часу відбувалось з ним; підпункти 1, 2 частини першої статті 243 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) стосуються вимог сторін у справі, які подавали вимоги, а ОСОБА_1 не є стороною у цій справі, позовних вимог не заявляв, суд не вирішував питання про його право та не визначав точної грошової суми (майна, вчинення дії тощо), присудженої до стягнення; за приписами частини першої статті 129 ГПК України розподіл судового збору визначається між сторонами, а не учасниками справи; ОСОБА_1 не заявляв у касаційній скарзі про покладення судового збору за подання касаційної скарги на Позивача; учасники справи не мають матеріально-правових вимог, а тому розподіл судового збору на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору є неможливим; суд у цій справі прямо зазначив, що договір є фіктивним, але право не підлягає захисту, оскільки Позивач є стороною договору, отже Позивач правильно кваліфікував недійсність правочину, а тому у третьої особи немає підстав вважати, що Позивач порушив його права; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, має право на відшкодування інших судових витрат, відмінних від судового збору; єдиною метою ОСОБА_1 є отримати виконавчий документ, набути статус стягувача у виконавчому провадженні і продовжити перешкоджати Позивачу повертати майно із чужого незаконного володіння.
Згідно з частиною третьою статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Сервисы для юристов