ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 917/877/17
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:
Пількова К. М. (головуючий), Булгакової І. В., Дроботової Т. Б., Катеринчук Л. Й., Львова Б. Ю., Ткача І. В., Ткаченко Н. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго",
представник позивача - Ставицька Ірина Борисівна,
відповідач - Комунальне підприємство "Благоустрій Кременчука",
представник відповідача - не з'явився,
третя особа - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби,
представник третьої особи - не з'явився,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" на рішення Господарського суду Полтавської області від 30.11.2017 (головуючий Безрук Т. М., судді Гетя Н. Г., Семчук О. С.) і постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 (головуючий Сіверін В. І., судді Терещенко О. І., Тихий П. В.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про стягнення 1 541 930,45 грн.,
Короткий зміст позовних вимог
1. 09.06.2017 Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (далі - Позивач) звернулось до Комунального підприємства "Благоустрій Кременчука" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення 1 541 930,45 грн. збитків, завданих внаслідок порушення зобов'язання щодо надання Позивачу податкових накладних за договором від 01.03.2001 № 291 на послуги з оренди майна (далі - Договір оренди).
Позов обґрунтовано тим, що всупереч вимозі Позивача Відповідач, порушуючи статтю 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши Позивача права на віднесення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту у сумі 1 541 930,45 грн. Протиправний характер поведінки Відповідача полягає у порушенні ним податкового законодавства в частині обов'язку надати податкові накладні у зв'язку з наданням послуг з оренди майна за Договором оренди та зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних. Збитками є сума податкового кредиту у розмірі ПДВ, сплаченого Позивачем при одержанні послуг з оренди майна відповідно до Договору та не отриманого Позивачем внаслідок протиправної поведінки (бездіяльності) Відповідача. Неотримання податкового кредиту підтверджується податковими деклараціями за квітень 2016 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. 30.11.2017 Господарський суд Полтавської області вирішив у позові відмовити повністю. Зазначене рішення залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2018.
У цих рішеннях судами встановлено, що 01.03.2001 між сторонами у справі укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до комунальної власності № 291, за змістом пункту 1.1 якого Відповідач як орендодавець передає, а орендар (Позивач) приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно згідно з додатком, що перебуває на балансі Міського комунального підприємства "Кременчукенерго". Майно передається в оренду з метою забезпечення належного утримання та ефективної експлуатації об'єкта оренди, забезпечення безперебійного надання послуг із тепло- та водопостачання на необхідному рівні та необхідної якості бюджетним організаціям та населенню міста, погашення заборгованості міського бюджету за теплову енергію. За умовами Договору оренди Відповідачем надано послуги з оренди майна, зокрема у липні-листопаді 2015 року. На виконання умов Договору оренди Позивач сплатив за надані послуги з оренди майна грошові кошти в сумі 9 251 582,69 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 28.04.2016 № 573153. Підставою поданого позову про стягнення 1 541 930,45 грн. збитків зазначено те, що Відповідач з порушенням вимог чинного законодавства, статті 201 ПК України, не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, у такий спосіб позбавивши Позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ за цією операцією у сумі 1 541 930,45 грн.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що оскільки Позивач не підписав надіслані на його адресу Відповідачем акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.07.2015 та від 30.11.2015 стосовно послуг з оренди майна за липень-листопад 2015 року, Відповідач не мав можливості на дату виникнення податкових зобов'язань надати Позивачеві податкові накладні за цей період надання послуг, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що під час розгляду справи не було доведено вини Відповідача в завданні збитків Позивачеві.
Приймаючи постанову, апеляційний господарський суд керувався висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 918/216/17 відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Так, ураховуючи вимоги статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), пункту 14.1.181 статті 14, підпункту "а" пункту 198.1 статті 198, статті 201 ПК України, а також зміст листа Міністерства доходів і зборів України від 13.01.2014 № 448/6/99-99-19-04-02-15, відшкодування ПДВ здійснюється державою в податкових правовідносинах між Позивачем і державою, а об'єкт дослідження зводиться до з'ясування дотримання відповідачем вимог податкового законодавства щодо належного (своєчасного) оформлення податкових накладних, їх офіційної реєстрації та наявності чи відсутності у позивача можливості відшкодувати податковий кредит, тобто дослідження не перебуває у площині цивільно-правових (господарсько-правових) відносин. Відповідно до абзацу 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України порушення відповідачем порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних не позбавляє позивача права на включення спірної суми до податкового кредиту, а обумовлює її нарахування необхідністю подання разом із податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на відповідача з доданням певного пакета документів. Отже, суд визнав обґрунтованим висновок про відсутність причинного зв'язку між неотриманою позивачем сумою податкового кредиту та діями відповідача, оскільки позивачем не надано доказів щодо використання ним усіх передбачених податковим законодавством засобів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. 26.04.2018 Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 і рішення Господарського суду Полтавської області від 30.11.2017, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
4. Відзивів на касаційну скаргу від учасників справи у встановлений строк не надійшло.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5. Рішення судів попередніх інстанцій постановлено за неповного дослідження доказів та з порушенням норм статті 236 ГПК України, статей 14, 49, 198, 201 ПК України, статей 173, 193, 218, 224, 225 ГК України, статей 22, 614, 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
6. Висновок судів про те, що стягнення збитків, завданих Позивачеві внаслідок порушення Відповідачем положень статті 201 ПК України не перебуває у площині цивільно-правових відносин і господарсько-правових відносин, суперечить нормам статей 224, 225 ГК України, оскільки вимогу про стягнення збитків може бути заявлено стороною не лише внаслідок порушення окремого господарського зобов'язання, а й внаслідок порушення стороною установленого порядку здійснення господарської діяльності.
Сервисы для юристов