ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2018 року
м. Київ
Справа № 34/285
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Дроботової Т.Б., Львова Б.Ю., Пількова К.М., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
відповідачі - обслуговуючий кооператив "Садівницьке товариство "Софіст" та товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс",
за участю відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ примусового виконання рішень),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи
касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент)
на ухвалу господарського суду міста Києва від 11.12.2017 (головуючий суддя Сташків Р.Б.)
та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 (головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Гаврилюк О.М., Майданевич А.Г.),
прийняті за наслідками розгляду скарги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії органу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
у справі № 34/285
за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - ПАТ "Укрексімбанк")
до обслуговуючого кооперативу "Садівницьке товариство "Софіст" (далі - Кооператив) та товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Інтерфінсервіс")
про стягнення 32 670 300,91 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Суд
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2017 року ПАТ "Укрексімбанк" звернулося до господарського суду міста Києва зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відповідно до якої просило суд (з урахуванням заяви про уточнення вимог скарги): визнати неправомірними дії головного державного виконавця Міністерства юстиції України Нідченка Д.Є. щодо винесення постанови від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 52057827; скасувати постанову від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у рамках виконання виконавчого провадження № 52057827; зобов'язати головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Нідченка Д.Є. відновити виконавче провадження № 52057827 з примусового виконання наказу № 34/285, виданого господарським судом міста Києва 21.02.2011, а також винести постанову про передачу майна стягувачеві та скласти акт про передачу для подальшого оформлення права власності на майно.
Скаргу обґрунтовано тим, що: державний виконавець не повідомив стягувача про те, що предмет іпотеки не був реалізований на третіх електронних торгах та не запропонував залишити за собою нереалізоване майно, у зв'язку з чим винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є незаконним.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2017 зі справи № 34/285, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2018, скаргу ПАТ "Укрексімбанк" задоволено частково; визнано неправомірними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень щодо винесення постанови від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 52057827; скасовано постанову від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу, винесену головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у рамках виконання виконавчого провадження № 52057827. В іншій частині у задоволенні скарги відмовлено.
Судові акти попередніх інстанцій мотивовано, зокрема, тим, що: державний виконавець не повідомляв стягувача (ПАТ "Укрексімбанк") про те, що майно не було реалізоване на третіх електронних торгах, не пропонував йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, а отже тим самим було порушено право стягувача заявити про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно; врахування державним виконавцем у здійсненні виконавчого провадження положень Закону України "Про іпотеку" не звільняє останнього від виконання прямих обов'язків, які покладені на нього згідно з приписами Закону України "Про виконавче провадження". В частині вимог скарги про зобов'язання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Нідченка Д.Є. відновити виконавче провадження № 52057827 з примусового виконання наказу № 34/285, виданого господарським судом міста Києва 21.02.2011, а також винести постанову про передачу майна стягувачеві та скласти акт про передачу для подальшого оформлення права власності на майно, суди виходили з того, що державний виконавець не ухилявся від вчинення відповідних дій, з огляду на те, що до скасування у судовому порядку постанови від 10.10.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 52057827 у державного виконавця не було законних підстав для відновлення вказаного виконавчого провадження, винесення постанови про передачу майна стягувачеві та складення акта про передачу для подальшого оформлення права власності на майно.
Департамент, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, у задоволенні скарги ПАТ "Укрексімбанк" на дії органу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити. Так, згідно з доводами Департаменту, викладеними у касаційній скарзі:
Сервисы для юристов