ПОСТАНОВА
Іменем України
31 серпня 2020 року
Київ
справа №804/16282/15
адміністративне провадження №К/9901/26253/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 (суддя Ніколайчук С.В.)
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 (Головуючий суддя Круговий О.О., судді: Юхименко О.В., Нагорна Л.М.)
у справі № 804/16282/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «АВІАС»
до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельна фірма «АВІАС» (далі - позивач, ТОВ ВКФ «АВІАС») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області (далі - відповідач, Ковельська ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 000581310 від 06.08.2015 за платежем: акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яким визначена сума грошового зобов`язання: за основним платежем 13883,00 грн та штрафні санкції 6941,5 грн, прийняте Ковельською об`єднаною Державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Волинській області.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016, адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві. Такі операції є об`єктом оподаткування акцизним податком відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України. Податкові зобов`язання зі сплати акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова) під час здійснення розрахункових операцій. Юридична особа, як суб`єкт господарювання, з огляду на вимоги Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, що затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, не має можливості придбання нафтопродуктів з метою ведення господарської (комерційної) діяльності через мережу АЗС.
Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходили з помилковості доводів відповідача, що за Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою КМ України від 20.12.1997р. №1442, через мережу АЗС здійснюється лише роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу. Позивач заперечує факт продажу пального особам через АЗС, так само заперечує й той факт, що в його власності або користуванні перебувають будь які АЗС. Оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем прийнято на підставі акту камеральної перевірки, тобто на підставі лише поданої позивачем звітної податкової документації, отже неможливим є встановлення факту продажу товару споживачам з некомерційним призначенням.
З такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 липня 2015 року посадовими особами Любомльського відділення Ковельської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у декларації з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «АВІАС» за травень 2015 року, за наслідками якої складено акт №134/21/32560942 від 17.07.2015 року.
За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення статей 213, 214, 215, 216 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства Фінансів України №14 від 23.01.2015 року форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгівельної фірми «АВІАС», що призвело до заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за травень 2015 року у сумі 13883,00 грн.
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 000581310 від 06.08.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 20 824,50 грн, у тому числі за основним платежем на суму 13 883 грн та за штрафними фінансовим санкціями на суму 6941,5 грн.
Сервисы для юристов